Цікаві проблеми історії Ніжинської грецької спільноти та греків на теренах України стали предметом обговорення учасників Міжнародної наукової конференції «Грецька громада Ніжина: історія та сучасність», яка відбулася 27 квітня 2017 року у читальному залі №3 бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
2017 рік є унікальним в житті Ніжина та грецької спільноти міста. Волею долі на перехрестях історії перетнулися три визначних ювілеї: 360 років тому (2 травня 1657 р.) видано перший універсал гетьмана Б.Хмельницького, яким задекларовано привілеї греків-купців на теренах Гетьманщини, 330 років минає від часу затвердження (11 вересня 1687 р.) гетьманом І.Мазепою новоствореної духовно-просвітницької, а згодом комерційної спільноти – «Ніжинського грецького православного братства», та 200-літній ювілей відзначає Ніжинське грецьке Олександрівське училище – навчальний заклад, який відіграв важливу роль в духовно-просвітницькому житті Лівобережної України ХІХ ст.
Економічні та культурні зв’язки греків Ніжина швидко перетворили це місто у впливовий центр міжнародної торгівлі Східної Європи. Тричі на рік тут відбувалися великі ярмарки, на які приїжджали купці не тільки з Гетьманщини та Московщини. Проторовані ніжинськими греками-комерсантами шляхи вели до осередків торгівлі на теренах сучасних Польщі, Австрії, Німеччини, Угорщини, Болгарії, Італії, Туреччини, Румунії, Греції та країн Близького Сходу. Завдяки грекам у Ніжині торгували східними коштовностями та шовком, бухарськими овчинами та бавовною, соболями та сибірською білкою, астраханською солоною рибою та ікрою, німецьким сукном та шерстю, австрійськими косами та шкіряними виробами, італійськими винами та сушеними фруктами, грецькими прянощами та ладаном.
Прославилися ніжинські греки своєю благодійністю, яка поширювалася не тільки на співвітчизників, але й на країну, що стала для них другою батьківщиною. Відомі грецькі меценати Зой Каплані, Стефан Буба, брати Зосими, брати Ризарі, родини Доболь та Тернавіотів за власні кошти будували церкви, школи, богадільні, вели видавничу та просвітницьку діяльність. У книгозбірнях грецьких церков та училища накопичувалися унікальні духовні скарби – стародавні грецькі манускрипти та європейські видання творів античних письменників, філософів, істориків та географів.
Важко уявити, чим би був сучасний Ніжин без греків, без унікальних пам’яток архітектури, які залишилися у спадок від грецької громади. Справжніми окрасами стародавнього міста є перлини минулого: грецькі храми, будівлі кав’ярні, грецького училища, численні купецькі будинки, які утворюють унікальний історико-архітектурний комплекс. Драматичною та насиченою була історія цих пам’яток минувщини. Нероздільно пов’язана вона з діяльністю ніжинської грецької громади XVII-XIX ст., яка була, за висловом академіка ВУАН К.В.Харламповича (1870-1932), унікальним явищем в історії України.
Учасниками конференції стали науковці та гості з Греції, Ніжина, Києва та Одеси, члени грецьких товариств Ніжина та Києва. Привітання від імені Товариства грецько-сербсько-української дружби виголосив священик з Греції о. Сотиріс Коскоріс. У вітальних промовах ректора НДУ імені М.Гоголя доцента Олександра Самойленка, голови Ніжинського грецького товариства імені братів Зосимів Лариси Зайко, голови Київського товариства греків імені О.Іпсіланті Миколи Корецького йшлося про вагомий внесок греків України в економічний та духовний розвиток обох дружніх держав. Різноманітні аспекти історії греків Ніжина та України знайшли відображення у цікавих доповідях інших учасників конференції. Культурна програма конференції передбачала вітальний виступ університетського хору «Світич», екскурсійне відвідання університетських музеїв та знайомство з грецькими історичними пам’ятками Ніжина.
До відкриття конференції співробітники бібліотеки та Музею рідкісної книги НДУ імені М.Гоголя завершили каталогізацію та наукове опрацювання колекції «Hellenica: книжкова спадщина ніжинських греків», головною складовою частиною якої є зібрання стародруків XVI-XIX ст. з книгозбірні Ніжинського грецького Олександрівського училища. Історії формування колекції та огляду її раритетів були присвячені доповідь та презентація директора бібліотека О.С.Морозова.
З нагоди конференції у читальних залах університетської бібліотеки розгорнуто низку тематичних виставок, які були підготовлені співробітниками сектору фондових колекцій та рідкісної книги, читального залу №3 та інформаційно-бібліографічного відділу.
(Фоторепортаж – Олена Іваницька та Олександр Морозов)
