Та у мене дочка – панночка,
Як маковий цвіт.
Бери її за рученьку,
Живи з нею вік…»
(З української народної весільної пісні)
З давніх-давен українці, як й інші народи світу, дбають про своє майбутнє, про створення міцної дружньої сім’ї. Вважається, що шлюб буде щасливим, коли молодята та їхні родини дотримуються і виконують ряд звичаїв і обрядів, які були заповідані їм їхніми пращурами. Тож, важливим для нас, українців ХХІ століття, є пізнати, зберегти і передати майбутнім поколінням живу традицію весільної обрядовості – потужний пласт тисячолітніх знань і звичаїв. Нині багато молодих бажає провести своє весілля за народним звичаєм, але не знають, як це вірно зробити. Тож, аби відродити давні традиції весільної обрядовості українців за ініціативою бібліотеки НДУ імені Миколи Гоголя та кафедри дошкільної освіти 27 березня у актовій залі нового корпусу відбулося справжнє фольклорне свято під назвою «Спасибі, мамо, що будили рано…» або типове українське весілля. Сцену залу було оформлено як справжню українську світлицю, яку прикрашали піч, рушники, тощо. Особливо святкову атмосферу створювали символи та атрибути - свічки, гільце, зворушливі пісні і танці, а також сердечність батьківського благословення. Учасники дійства були одягнуті в старовинний український одяг, хустки та інші головні убори і виглядали досить колоритно та урочисто.
Студенти 1 курсу факультету психології та соціальної роботи - Олена Марченко,Тетяна Величко, Катерина Ушкаленко, Вікторія Суховієнко, Руслана Грищенко та Володимир Полищук, факультету культури та мистецтв - Яна Глоба, а також природничо-географічного: Ігор Острик, Костянтин Дмитренко, Павло Мироненко, Дмитро Яцеленко, Тарас Мідвідь, студента 3 курсу філологічного факультета Олександр Гур’єв, чарівни ведучи: Олександр Запорожець - студент 2 курсу історико-юридичного факультету, Катерини Степаненко - студентка 1 курсу факультету іноземних мов та бібліотекарі читальної зали Світлана Онищенко та Ірина Мазун майстерно показали, які були етапи весілля, що на них відбувалось, яких звичаїв дотримувались, яких пісень співали. Виступи студентів та бібліотекарів вразили присутніх своєю неповторністю, яскравістю костюмів, умінням триматися на сцені. Іноді здавалося, що глядач безпосередньо бере участь у сватанні або саме його наречена з подружками запросили на весілля допомогти прикрасити гільце, уквітчувати молоду весільним вінком. Чудово розкриті обряди обміну хлібом, пов’язування старостів рушниками. Кожний із учасників продемонстрував неабиякий акторський талант і змусив глядача повірити у те, що відбувається на сцені. Справжньою окрасою свята, як завжди, стали виступи ансамблю народного танцю «Забава» під керівництвом кандидата педагогічних наук, доцента кафедри музичної педагогіки та хореографії Олександра Пархоменка та милозвучні українські пісні, які лунали у виконанні неперевершених Ярослава Йотка та Ірини Шевченка. Свято завершилося побажаннями надії, віри і любові усім присутнім і щасливого майбутнього.
Варто сказати, що захід не був б таким яскравим та науково підкованим без порад та вказівок канд. пед. наук, доц. кафедри дошкільної освіти Світлани Іванівни Матвієнка, яка протягом не одного року допомагає пізнавати студентам скарби наших предків. Маємо надію, що фольклорна традиція на факультеті психології та соціальної роботи кожного року буде притягувати усе більше і більше охочих побачити справді неймовірну красу українського слова, рідної пісні, нашого життя. Хочеться висловити подяку і Галині Григорівні Бондаренко, асистенту кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи, яка допомогла придбати декорації для сцени. І взагалі всіх-всіх, хто завітав на наш захід.
Свято, безумовно, вдалося, а по університету ще довго линув його відголос...
Завідувач відділу обслуговування бібліотеки Галина Осіпова.
