Федір Вовк. Студії з української етнології та антропології: нова редакція. - Харків: Видавець Савчук О. О., 2015.
Народився майбутній учений 17 березня 1847 р. у селі Крячківка Пирятинського повіту Полтавської губернії. Походив з козацького роду. З малих років Федір запам'ятав розповіді, пісні й казки своєї матері, українські народні звичаї, які згодом стали об'єктом його досліджень. Щоб дати дітям освіту, сім'я Кіндрата Вовка переїхала у м. Ніжин Чернігівської губернії, де Федір вступив до класичної гімназії при Ніжинському Ліцеї кн. Безбородька. Тут він став учнем з досить прогресивних як на той час викладачів Іловайського, Морачевського. А головне - вперше зустрівся з палким словом Тараса Шевченка. Назавжди вкарбувалась у пам'ять і приголомшила юнака смерть Кобзаря. Адже труну з його прахом перевозили із С.-Петербурга до Канева через Ніжин. 17 травня 1861 р. Федір Вовк став свідком цієї події.
Після закінчення навчання у Ніжинській гімназії вступив до Новоросійського університету в Одесі, пізніше перейшов на природничий відділ Київського університету ім. Святого Володимира, де вивчав хімію, ботаніку, зоологію, порівняльну анатомію, анатомічну антропологію. Після закінчення навчання в університеті стає членом Київської Громади, разом з М. Драгомановим, В. Антоновичем, Тадеєм Рильським, П. Чубинським, П. Житецьким бере участь в організації недільних шкіл, виданні літератури українською мовою, збиранні етнографічних матеріалів. Як представник французької антропологічної школи, Федір Кіндратович використав новітню методологію досліджень і на свій час написав чи не перше комплексне дослідження з етнографії українців. Особливості землеробської культури, ведення господарства, одяг, житло, звичаї, обряди та вірування українців – неповний перелік тем, які Ви знайдете у виданні. Окрему, надзвичайно цікаву, працю Федір Вовк присвятив шлюбному ритуалу, детально аналізуючи всі етапи українського весілля.
Видання здійснене в новій українській редакції, адже пропоновані тексти в оригіналі були написані французькою та російською мовами. Праці супроводжені примітками сучасних фахівців (пп. Олена Таран, Світлана Маховська, Юлія Буйських). Оригінальні ілюстрації збережено, бібліографію вивірено та уточнено. Для зручності користування книгою укладено іменний та предметний покажчики.
Отже, книга є енциклопедією української традиційної культури й буде корисною учням та вчителям загальноосвітніх шкіл, студентам та викладачам ВИШів, а також усім, хто цікавиться українською культурою.
