До Дня вшанування пам`яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, в читальному залі № 2, розгорнуто виставку-скорботу « Горять свічки в людських долонях». Пам'ять – нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 р. р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих  і молодих, дітей  і ще ненароджених. Невідома кількість жертв – від 3 до 12 мільйонів, але протягом всієї історії людства  вважається найбільшою трагедією.

На виставці представлено документи, фотографії, та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто  у своїй пам?яті крізь роки проніс страждання та біль спричиненні тоталітарним режимом. Можна змести слід злочину, приховати викривальні документи, але з пам?яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме гірку  правду про страшні події. Це наша історія, і ми повинні знати и пам?ятати її!