28 квітня під склепіннями славетного гоголівського корпусу Ніжинського університету лунала білоруська мова. Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя разом с кафедрою російської мови і перекладу провели літературний вечір «Каб і разышлося то слова па свеце, як праменні слонца цёплага у леце….» з нагоди 175-ої річниці від дня народження класика білоруської літератури Ф.К. Богушевича та 150-річчя його вступу до Ніжинського юридичного ліцею кн. Безбородька.
Життя письменника було тісно пов’язане з Україною та Білорусією. Меморіальна дошка на будинку старого корпусу Ніжинського державного університету сповіщає про те, що саме тут у 1865-1868 роках навчався відомий білоруський поет, один із засновників новітньої білоруської літератури, невтомний повстанець проти суспільної несправедливості та ідеолог білоруського національного відродження й визвольного демократичного руху – Францішек Бенедикт Богушевич (білоруською – Францішек Багушэвіч). Багаторічне перебування в Україні, тісне знайомство з українською літературою, а особливо – з творчістю Тараса Шевченка, справило на білоруського письменника яскраве враження, відбилося на його свідомості та творчій діяльності.
Літературний вечір, ініціатором проведення та ведучим якого стала завідувач відділу обслуговування бібліотеки Г.С.Осіпова, зібрав чимало шанувальників літератури і пройшов у надзвичайно теплій та душевній атмосфері. А те, що твори Ф.Богушевича у виконанні студентів звучали в оригіналі, білоруською мовою, справило величезне враження на присутніх. Відійшла у небуття епоха, у яку жив і творив Богушевич, але не відійде у минуле просякнута громадянським пафосом, патріотизмом, щирою любов’ю до народу та рідної мови творчість письменника. Його поезія – це великий крок уперед цілого покоління митців по широкому і світлому шляху розвитку білоруської літератури.
Пам'ять про великого сина білоруського народу живе й сьогодні. Можна із впевненістю сказати, що «не змовкли ті пісні, які грав на дудці». Не забули поета і в Україні. Щиро, по-братньому, вшановує пам'ять видатного сина Білорусі українська земля. Про це свідчить і меморіальна дошка на будинку старого корпусу нашого університету, і вулиці в Ніжині і Конотопі, названі ім’ям поета, і численні дослідження його життя та творчості науковців нашого університету: професорів Самойленка Г.В., Астаф'єва О.Г., Забарного О.В., Бєлої А.С. та інших.
Можна впевнено сказати, що вірші, які писав поет і бажав, щоб вони «разышлыся па свеце, як праменні слонца цёплага у леце», долетіли до українців, і ми ще раз згадали добрим словом славетного пісняра братнього білоруського народу, який жив і творив для людей.
