Дорогою науки, мудрості й добра

(1928 - 1999)

“Маємо свято...” Ці слова стали крилатими в нашому колективі. Саме такими словами ректор Федір Степанович Арват часто починав свою розмову на нарадах, звітних чи теоретичних конференціях або й просто на урочистих зібраннях. У цих словах був увесь він: з його любов'ю до життя, оптимізмом, добротою; з його вродженою звичкою не розпікати, а поважати; з радістю, з якою він завжди заходив в аудиторію, на лекцію, у деканат, на кафедру чи в бібліотеку. Він на роботу йшов, як на свято.

Цим Федір Степанович і нам подавав приклад оптимізму, доброти, поваги до людини, порядності, і ще можна назвати тут дуже багато світлих рис загальнолюдської моралі. Він ніколи не проходив мимо тільки привітавшись. У нього завжди було адресоване тільки тобі слово, якась коротенька розмова чи просто доречна гуморинка.

До нього можна було звернутись будь-де і будь-коли й одержати відповідь на питання. Йому не приходила в голову думка сказати співрозмовнику про те, що “це вирішується в кабінеті”. Він був доступний і для прибиральниці, і для професора, завжди радий поспілкуватися. Він сіяв навколо себе добро і радість. Це був його стиль. Іншим бути не міг.

Селянське походження Федора Степановича виявилось у його працелюбності, чесності, людяності й порядності. І це стало стрижнем його життя.

Федір Степанович народився в степах Одеської області, в селі Олександрівці Ширяївського району. Навчання в школі, робота на землі, в домашньому господарстві і в колгоспі сформували одну з найкращих його рис - працелюбність.

Закінчив філологічний факультет Одеського університету – вчитель української мови та літератури. Перший рік – вчитель Старобросківської середньої школи Чернівецької області. А потім сходинки одна за одною до наукових вершин. Аспірантура. Методист. У Чернівецькому університеті викладач, старший викладач, доцент і десять років деканства на філологічному факультеті.

І ось тепер Ніжин. Очолюючи протягом майже двох десятиліть (1978 – 1996 рр.) Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя він зробив неоціненний внесок у справу розвитку традицій та збагачення цього славетного навчального закладу.

Варто відмітити, що у науковій роботі Федора Степановича, ще задовго до приїзду в Гоголівський вуз, цікавила гоголівська тема. Йому це було просто на роду написано. Посудіть самі, ось кілька назв його робіт: “Із Спостережень над мовою перекладу І. Я. Франком поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”, “До питання про переклад поеми М. В. Гоголя “Мертві душі”, “Народні українські мовні елементи в перекладі Іваном Франком “Мертвих душ” М. В. Гоголя”, “Звертання в перекладі “Мертвих душ” Іваном Франком”.

Федір Степанович захоплювався проблемами перекладу і, як історик української мови, цю тему охоплював широко: “Максим Рильський – теоретик перекладу”, “Іван Франко – перекладач на українську мову творів М. Є. Салтикова-Щедріна”. Ще брошура “З історії українського перекладу”. А це вже новий напрямок. Науковий доробок Федора Степановича дозволив йому успішно зайняти посаду професора кафедри української мови.

Але це ще не остання наукова сходинка Федора Степановича. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 року професор Арват Ф. С. був затверджений дійсним членом – засновником Академії педагогічних наук України. В останні свої роки Федір Степанович продовжував тримати в полі зору наукову роботу в інституті, сам брав участь у редагуванні й виданні таких солідних праць, як “Родинно-сімейна енциклопедія”, “Педагогіка спілкування”, “Культура спілкування”.

Та проблемою номер один для Федора Степановича, як, мабуть. і для всіх ректорів педвузів, є якість і ще раз якість підготовки вчителя, який органічно поєднує досягнення сучасної науки з педагогічною майстерністю, любов до своїх учнів з безкомпромісним ставленням до будь-яких порушень норм загальнолюдської моралі.

Та чи не найбільше леліяв Федір Степанович бібліотеку інституту і багато любові й турботи віддав їй. Він не шкодував коштів на книги. Часом невикористані гроші іншими ланками негайно передавались бібліотеці на закупівлю необхідної і різноманітної літератури. Добре поповнилась бібліотека завдяки Федору Степановичу! Він же активно підтримав перебудову роботи бібліотеки, перестановку її відділів, дав їй можливість значно розширитись. Всі відвідувачі інституту в захопленні від розташованого там Музею рідкісної книги, від Гоголівського наукового центру, ідеї яких підтримав Федір Степанович і надав їм матеріального втілення.

У нього було святе ставлення до книги. Йдучи на заняття з історії української літературної мови, він завжди ніс великий, вщерть наповнений портфель.

Що Ви носите в тому вашому портфелі? - питаю.

Книги, книги... Покажу на заняттях своїм студентам. Цінний матеріал.

Федір Степанович Арват розумів, що студент, майбутній учитель, якої б він не був спеціальності, потребував широкої гуманітарної підготовки, знайомства з образотворчим мистецтвом, театром, музикою. Він підтримав відкриття Університету культури, спеціалізації “Світова художня культура”, сприяв організації музеїв, іменних аудиторій, пам'ятників. Завдяки його старанню й енергії було збудовано два дев'ятиповерхових гуртожитки і закладено другий будинок для викладачів.

Федір Степанович багато зробив для Ніжинського вузу. Його робота була високо оцінена. Він нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та орденом Дружби народів. Йому було присвоєно почесне звання Заслуженого діяча народної освіти України.

З книги Пінчук Т. Д. Мої чотири ректори (Ніжин, 2000)

 

a1

1.Арват Ф. С. Із спостережень над мовою перекладу І Я. Франка поеми Гоголя “Мертві душі”. (Переклад фразеологізмів)[Текст] / Ф. С. Арват // Збірник, присвячений 100-річчю з дня народження Івана Франка / Міністерство вищої освіти УРСР. - Одеса, 1956. - С. 73-85. - (Праці Одеського державного університету імені І. І. Мечникова; Т. 146).

2.Арват Ф. С. Із спостережень над мовою перекладу І Я. Франка поеми Гоголя “Мертві душі”. (Переклад фразеологізмів) [Текст] : окремий відбиток / Ф. С. Арват; Міністерство вищої освіти УРСР. - Одеса, 1956. - С. 73-86. - (Праці Одеського державного університету імені І. І. Мечникова; Т. 146).

3.Арват Ф. С. До питання про становлення реалістичних традицій художнього перекладу в українській літературі ІІ половини XIX століття (Науковий керівник – доц. І. Є. Грицютенко) [Текст] : окремий відбиток / Ф. С. Арват; Міністерство вищої освіти УРСР. - Одеса, 1958. - С. 161-168. - (Праці Одеського державного університету імені І. І. Мечникова; Т. 148, Збірник молодих вчених; Вип. ІІ. Філологічні науки).

4.Арват Ф. С. З історії українського перекладу ІІ половини XIX століття : П. А. Грабовський і Леся Українка як теоретики перекладу [Текст] / Ф. С. Арват // Тези доповідей ХХ наукової сесії. - Чернівці, 1964.

5.Арват Ф. С. Максим Рильський – теоретик перекладу [Текст] / Ф. С. Арват // Питання літературознавства і мовознавства : тези доп. та повід. респ. наук. конф. (травень 1967 р.) - Харків, 1967. - С. 229-230.

6.Арват Ф. С. Іван Франко – теоретик перекладу (Лекції із спецкурсу “З історії українського перекладу”) [Текст] / Ф. С. Арват; Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, Чернівецький державний університет. - Чернівці, 1969. - 38 с.

7.Арват Ф. С. Изучение и внедрение передового педагогического опыта – важное звено в системе управления учебно-воспитательным процессом в высшем учебном заведении [Текст] / Ф. С. Арват // Всесоюзное совещание работников высших учебных заведений в Москве 6-8 февраля 1980 г. (Сокращенный стенографический отчет). - М.: Высшая школа, 1980. - С. 307-309.

8.Арват Ф. С. Підготовка сучасного вчителя в Ніжинському педінституті [Текст] / Ф. С. Арват // Розвиток школи і педагогічної науки на Україні : тези доп. міжвуз. наук.-практ. конф., присв. 1000-річчю школи Київської Русі . - Ніжин, 1989. - Ч. ІІ. - С. 41-42.

9.Арват Ф. С. Ніжинський педагогічний інститут і перебудова [Текст] / Ф. С. Арват // Література і культура Полісся. - Ніжин, 1990. - Вип. 1 : Ніжинська вища школа (1820-1990). - С. 212-215.

10. Арват Ф. С. Перші переклади творів М. В. Гоголя на українську мову [Текст] / Ф. С. Арват // Література і культура Полісся. - Ніжин, 1992. - Вип. 3 : М. В. Гоголь – випускник Ніжинської гімназії вищих наук та його творчість. - С. 138-149.

11. Арват Ф.С., М.П.Старицький як перекладач [Текст] / Ф. С. Арват // Там само. - Вип. 3. - С. 150-160.

a2

 

a3

12. Федір Степанович Арват : Біобібліограф. покажч. / упор. та відп. за вип. Г. В. Самойленко; Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя. - Ніжин, 1993. - 12 с. - (Вчені-філологи Ніжинської вищої школи).

13. Викладачі Ніжинської вищої школи : Біобібліограф. покажч. Ч. 4 : 1970-2001 / Укл. Л. В. Гранатович; Ніжин. держ. пед. ун-т ім. Миколи Гоголя. Фундаментальна бібліотека. - Ніжин, 2002. - Кн. 2 : Філологічний факультет. - С. 3-4.

14. Викладачі Ніжинської вищої школи. Ч. 4 (1970 - 2005) : Біобібліографічний покажчик / Упоряд. працівниками інформ.-бібліограф. від. б-ки НДУ ім. М. Гоголя; Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Ніжин, 2005.. - Кн. 2. - С. 59.

15. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. - К. : Либідь, 1997. - С. 28.

16. Пінчук Т. Д. Мої чотири ректори [Текст] / Т. Д. Пінчук. - Ніжин, 2000. - С. 22-32.

17. Пінчук Т. Д. Зірки залишають слід... : До 200-ліття Ніжинської вищої школи [Текст] / Т. Д. Пінчук. - Ніжин, 2005. - С. 96-104.

18. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича : імена славних сучасників [Текст]. - К. : Світ успіху, 2005. - С. 136.

19.Самойленко Г.В. Ніжинська вища школа: сторінки історії / Г. В. Самойленко, О. Г. Самойленко. - Ніжин, 2005.

20. Самойленко Г. В. У вічній пам'яті потомків [Текст] / Г. В. Самойленко // Література та культура Полісся. - Ніжин, 2000. - Вип. 13 : Збірник, присвячений пам'яті академіка Ф. С. Арвата. - С. 3-11

a4