Філолог, кандидат історичних наук (1940), викладач німецької мови та латини, краєзнавець.

Завідувач бібліотеки Ніжинського інституту соціального виховання з 25.09.1929 по 22 липня 1935 року.

В’ячеслав Костянтинович Пухтинський народився 14 грудня 1888 року у Чернігові у сім'ї відомого педагога Костянтина Дем'яновича Пухтинського, який після закінчення Глухівського учительського інституту викладав у навчальних закладах міста, а у 1897 р. заснував приватну Торгівельну школу.  1907 року закінчив Чернігівську чоловічу гімназію. 1912 року здобув вищу освіту в Санкт-Петербурзькому історико-філологічному інституті «по разряду древних языков» і одержав «звание учителя гимназии, дающее все права кандидатов университетов, с правом преподавания древних и русского языков». Протягом 1912–1920 років В’ячеслав Костянтинович Пухтинський учителював у Києві (у VІ чоловічій гімназії) та 2 роки – у Сквирі на Київщині. 1922–1925 роках працював у кількох установах Чернігова, а з 1925 р. доля його пов'язала з Ніжином. В 1925–1927 рр. працював контролером-інструктором сільськогосподарського страхування Ніжинської окружної контори державного страхування, а у 1927–1929 рр. інспектором відділів народної освіти Ніжинського, Лосинівського й Плисківського районів. Водночас упродовж 1926–1929 рр. він без відриву від виробництва навчався в аспірантурі по секції історії античної культури при Ніжинській науково-дослідній кафедрі під керівництвом відомих вчених І. Г. Турцевича, О. І. Покровського та К. Т. Штепи. У грудні 1940 р. на засіданні Наукової ради історичного факультету Київського державного університету В. К. Пухтинський успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «До історії римського нобілітету», яку присвятив пам'яті професора І. Г. Турцевича. З 25 вересня 1929 року В. К. Пухтинського призначено викладачем німецької мови Ніжинського інституту народної освіти. З 1937 року і до 23 серпня 1941 року обіймає посаду старшого викладача Ніжинського педагогічногоінституту, викладаючи німецьку та латинську мови. Водночас з 25 вересня 1929 по 22 липня 1935 року він додатково завідує науковою бібліотекою цього навчального закладу.

6–8 червня 1931 року В. К. Пухтинський стає учасником бібліографічної конференції, яка відбулася в Києві.1940 року з нагоди святкування 120-річчя Ніжинського педагогічного інституту він, як кращий ударник інституту, був нагороджений грамотою Народного комісаріату освіти України.

У вересні 1841 року, під час окупації Ніжина через важку хворобу дружини (яка невдовзі померла), залишився у місті. Щоб утримувати сім’ю, В. Пухтинський спочатку працює в колгоспі ім. М. Горького на Кручі на сільськогосподарчих роботах, а з 8 жовтня 1941 року працює старшим науковим співробітником Ніжинського архіву. Після звільнення Ніжина радянською армією у вересні 1943 року Пухтинського майже одразу було заарештовано. 6 жовтня 1943 року Військовим трибуналом 60-ї армії В’ячеслава Костянтиновича Пухтинського було засуджено на 10 років перебування у виправно-трудових таборах. за ст. 54, п. 1а «за співробітництво з окупантами». Для відбування покарання його етапуютьу Мордовську АРСР. «за співробітництво з окупантами». Після закінчення терміну ув’язнення, був направлений у будинок інвалідів на станції Потьма Мордовської АРСР (червень 1954 – березень 1955 рр.). 13 квітня 1955 року його було звільнено і В’ячеслав Костянтинович Пухтинський повертається додому в Ніжин. З 1 лютого по 1 жовтня 1956 року В. К. Пухтинський обіймає свою останню посаду – учителя іноземних мов Седнівської ЗОШ Чернігівського району Чернігівської області. Згодом іде на пенсію. В. К. Пухтинський намагався повернутися до наукової діяльності, але відмова керівництва Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя надати йому можливість користуватися бібліотекою фактично ставила хрест на його наукових планах. В середині вересня 1958 р., після телефонного дзвінка вищого керівництва, В. К. Пухтинського відновили в правах користування інститутською бібліотекою.

Помер В’ячеслав Костянтинович Пухтинський 2 лютого 1980 року. Похований у Ніжині на території колишнього Грецького кладовища (сучасне Центральне міське Троїцьке кладовище). Наприкінці 2000-х надгробок на місці його поховання було пошкоджено вандалами. 2010 року в рамках програми «Некрополь професури Ніжинської вищої школи» відбудували надгробок. Насамкінець, зазначимо, що доля В. К. Пухтинського позначилася і на трагічній долі його доньки Елеонори, яка у віці 18 років зникла безвісті 1843 року.

За часів роботи на посаді завідувача бібліотеки В. К. Пухтинського проведена величезна робота по упорядкуванню книжкового фонду книгозбірні, а саме ліквідовані «книжкові кладовища», було відремонтовано приміщення бібліотеки, виготовлені нові шафи, полиці, продовжена робота по упорядкуванню каталогу, рукописного фонду, розроблені правила внутрішнього розпорядку роботи, приміщення читального залу було електрифіковано.

Ім’я В. К. Пухтинського, серед інших імен українських діячів бібліотечної справи України, увійшло в науково-довідкове видання «Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст.–1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника. (Київ, 2017).

Література:

1. Осіпова Г. С. В. К. Пухтинський та його внесок в розвиток бібліотеки Ніжинської вищої школи у 20-30-і рр. ХХ ст. (До 130-річчя від дня народження педагога, історика, краєзнавця, філолога, бібліотекаря Ніжинської вищої школи). Література та культура Полісся. Ніжин, 2018. Вип. 93. С. 256–297. Серія «Філологічні науки», №11. – URL: http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/838/1/27.pdf . – Дата перегляду 24.11.2023

2. Пухтинський В'ячеслав Костянтинович. – URL: Пухтинський В'ячеслав Костянтинович — Вікіпедія (wikipedia.org) – Дата перегляду 24.11.2023.

3. Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. – 1941 р.): матеріали до біобібліогр. слов. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; авт.-уклад. Л. В. Гарбар. Київ, 2017. С. 372–373.

Джерела:

1. ДАЧО (Державний архів Чернігівської області). Ф. Р-1275. Оп. 1–2. СПР. 84.

2. ВДАЧОН (Відділ держ. архіву Чернігівської області в м. Ніжині). Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 1742. Арк. 28, 29, 30, 30 зв.

Г. Осіпова, Л. Косовських