01 May 2023
  Проєкт «Життя, обірване війною: книга пам’яті Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя» започаткований бібліотекою університету з метою вшанування та збереження пам’яті про всіх загиблих студентів, випускників, співробітників та викладачів внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Кожне життя безцінне, біль невгасимий, але пам’ять вічна і надія горить у наших серцях. І нехай це полум’я горітиме вічно, щоб нічого подібного більше не повторилося

Людмила Степанівна Кулжинська (9.04.1877– 3.04.1963)

kulzinskaБібліотекознавиця, завідувачка бібліотеки Ніжинського інституту народної освіти з 16.09.1925 р. по 11.09.1929 р.

          Людмила Степанівна Кулжинська народилася 9 квітня 1877 року в місті Ніжині Чернігівської області (Україна) у дворянській родині відомого роду Кулжинських. Батько Людмили Степанівни закінчив Ніжинський юридичний ліцей князя Безбородька (1855). Чиновник, дійсний статський радник, член Ніжинського окружного суду Київського судового округу. Мати – Єлизавета Микитівна (уроджена Триза). Дід Іван Григорович Кулжинський (1803–1884) був учителем Миколи Васильовича Гоголя в Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородька.

          1905 року, після закінчення фізико-математичного факультету (Бестужевських) Вищих жіночих курсів у Санкт-Петербурзі, Людмила Степанівна здобула вищу освіту. Спеціальну бібліотечну освіту здобула в Німеччині у 1909–1910 рр., де опанувала бібліотечну справу в берлінській школі бібліотекарів у професора Вольфштига та в Геттінгенському університеті в професора Питокмана. Після закінчення навчання вона здобула звання наукового бібліотекаря.

          З 1906 по 1917 рік  працювала в бібліотеці Державної думи в Петербурзі з часу її відкриття і до моменту її ліквідації. Одночасно викладала фізику і математику у вечірній школі для робітників трубного заводу.

          З 1–7 червня 1911 року була делегаткою Першого Всеросійського з'їзду бібліотечної справи, який відбувався в Санкт-Петербурзі. Л. Кулжинська

бере активну участь у роботі численних комісій, як членкиня Товариства бібліотекознавства, вона працює у складі Комісії з народних бібліотек, обіймаючи такі посади: виконувачка обов’язків секретарки бібліотечної комісії та бібліотекарка.

1910–1915 роках – відповідальна редакторка журналу «Бібліотекар»,  який виходив у Петербурзі з 1910 по 1917 р. До 1918 року була членкинею  та бібліотекаркою Всеросійського товариства бібліотекознавства.

Особисті причини (необхідність догляду за хворою матір'ю) змушують її в серпні 1919 року переїхати до свого рідного міста Ніжина. Тут Л. Кулжинська продовжує бібліотечну діяльність. Спочатку вона працює помічницею бібліотекаря в міській бібліотеці, а потім з 1919 по 1921 роки завідує нею. Одночасно у 1920 році викладає бібліотекознавство на курсах радянського будівництва та на літніх курсах для вчителів. Потім завідує бібліотекою Ніжинської Спілки споживчого товариства.

З 1922 по 1925 роки Людмила Степанівна працює вчителькою середньої школи та приватною вчителькою.

З 16.09.1925 по 11.09.1929 рік була завідуючею бібліотеки Ніжинського інституту народної освіти.

З 30 листопада по 16 грудня 1926 року бібліотекар Л. Кулжинська від НІНО взяла участь у ІІ Всеросійської конференції працівників наукових бібліотек у Ленінграді.

У січні 1928 році вона делегатка  Окружноїжіночої конференції, а у січні 1929 року делегатка  3-ї Окружної конференції наукових працівників Ніжинщини.

Проживала Людмила Степанівна Кулжинська в місті Ніжині, вул. Комунальна, буд. 11.

Після смерті матері 11 вересня 1929 року Людмила Степанівна звільняється з посади бібліотекаря НІНО та переїжджає до Ленінграда.

З 21 лютого 1930 року призначена помічницею бібліотекаря природничого відділення Державної публічної бібліотеки.

З жовтня 1930 по 1931 рік працювала бібліотекаркою в Нафто-геологорозвідувальному науково-дослідному інституті.

1932 року недовгий час працювала перекладачкою в Центральному науково-дослідному геологорозвідувальному інституті, робила переклади окремих розділів капітальної праці К. Циттеля «Основи палеонтології»,у переробці та редагування якого брали участь найвизначніші палеонтологи країни. Працювала в бібліотеках системи АН СРСР: у БАН (у бригаді з розбиранню та систематизації нешифрованого фонду), у бібліотеці Фізико–математичного інституту (1933), завідувачкою бібліотеки Зоологічного  інституту (1934–1939), де їй була винесена подяка за зразкову організацію бібліотеки і велику бібліографічну роботу.

1939 року Людмила Степанівна Кулжинська вийшла на пенсію.

У жовтні 1940 року знову пішла працювати бібліографкою в Центральну геол. бібліотеку, де вела бібліографічну роботу з анотування іноземної періодики. З початком Великої вітчизняної війни залишалася в Ленінграді.

1942–1943 роках працювала обліковицею на швейній фабриці Василеостровського промкомбінату. 1943 року була членокинею  та бібліотекаркою  Ленінградського Будинку вчених, дбала про справи бібліотеки, працювала в Раді дружин фронтовиків з обстеження сімей мобілізованих в армію.

7 липня 1943 року подала заяву на ім'я завідувача консультативно-бібліографичного відділу публічної бібліотеки Ю. А. Меженка з проханням про зарахування у відділ. 1 серпня 1943 року призначена головним бібліотекарем консультативно-бібліографічного відділу, а з введенням нового штатного розкладу, з грудня 1944 обіймала посаду старшого бібліографа даного відділу. З огляду на похилий вік участі в чергуваннях на читацькому пункті не брала, а виконувала письмові запити і упорядковувала бібліографічні списки.

Брала участь в обговореннях доповідей на засіданнях секції бібліографії Кабінету бібліотекознавства, у розробці схеми систематичного каталогу з біології. На атестації 1946 року характеризувалася як досвідчена бібліографка, яка володіє іноземною мовою та «прекрасна, сумлінна працівниця, яка  і нерідко виконує надпланові завдання».

Звільнено з ПБ з 18 січня 1950 року за станом здоровя.

Була нагороджена медалями "За оборону Ленінграда" і "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945".

Померла 3 квітня 1963 року. Похована на Серафимовському кладовищі у м. Санкт-Петербург.

Література: 

1. Шилов Л. А. Кулжинская (Кульжинская) Людмила Степановна. Сотрудники РНБ — деятели науки и культуры Биографический словарь, т. 1–4. Дата оновлення: 29.04.2019. URL: http://nlr.ru/nlr_history/persons/info.php?id=633 (дата звернення 28.10.2019).

2.  Осіпова Г. Маловідомі постаті бібліотеки Ніжинської вищої школи:

Людмила Степанівна Кулжинська // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2023 – № 2. – С. 55 – 63.

3. Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. – 1941 р.): матеріали до біобібліогр. слов. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; авт.-уклад. Л. В. Гарбар. Київ, 2017. С. 243-244.

4. Кулжинский С. С. Краткая история и генеалогия рода Кулжинских. Дубна, 2007. С. 179.

Джерела:

1. ВДАЧОН (Відділ держ. архіву Чернігівської області в м. Ніжині). Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 3297. Арк. 3.

2. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 3297. Арк. 1–20 зв.

3. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 644. Арк. 343–20 зв.

4. ІР НБУВ (Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського). Ф. 47. № 212. Арк. 62.

5. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 135. Арк. 27.

6. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 2. Спр. 584. Арк. 213.

7. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 121. Арк. 3 зв.

8. ВДАЧОН. Ф. Р-6121. Оп. 1. Спр. 135. Арк. 27, 41, 61–61 зв.

Галина Осіпова, Людмила Косовських

Переглядів 30