Михайло Скорик належить до покоління шістдесятників не тільки за віком (народився 20 листопада 1940 р.). 1965 року, будучи студентом факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, він у числі 67 підписантів виступив на захист вільнодумного й позбавленого викладацької катедри доцента, кандидата філологічних наук Матвія Шестопала. 2017-го року, до 100-річчя цього непересічного українця, Скорик упорядкував і видав його публіцистику, щоденникові нотатки, літературні твори під назвою «Компартійна інквізиція. Невідома спадщина Матвія Шестопала». А двома роками пізніше – опублікував дослідження про долю кожного з бунтарів, котрі жили, творили й часом згорали «На пожарищі власного серця».

Пережитий, осмислений юнацький досвід спонукав нашого автора до вивчення українського супротиву в документальній прозі «Весна», «Літо», «Україномор», «Він з нами був», «Сергій Жигалко». Книги адресовані всім, хто цікавиться історією українського журналістикознаства, науки й культури.

М. Т. Скорик подарував їх бібліотеці Гоголівського вишу в рамках акції «205 років – 205 книг» та до 220-річниці від дня заснування нашого університету.

Надія Онищенко