За радянської доби вивчення давніх фондів бібліотеки та опис її колекцій не були визнані за пріоритетні напрямки діяльності. Наукове вивчення нашої книгозбірні започаткувала у першій половині 1990-х років київська дослідниця, відомий книгознавець М.Шамрай, а згодом цю роботу продовжили співробітники НДУ імені М.Гоголя. Створення у 1985 р. університетського Музею рідкісної книги дозволило нарешті привернути увагу до ніжинської колекції книжкових пам'яток та розпочати систематичну роботу з її вивчення. [1]   

На сьогоднішній день фактично опрацьовано і завершується редагування електронних каталогів кириличних стародруків ХУІ – поч. ХХ ст., польських стародруків ХУІ-ХІХ ст. та європейських видань латинського шрифту ХУІ ст. У складі фондів бібліотеки виділено низку унікальних колекцій та особових зібрань. Започатковано ведення електронної бази даних «Рідкісна книга» з допомогою Автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи «ІРБІС 64».  Виявлено та передано на зберігання до Музею 12000 книжкових пам'яток. Ця робота продовжується й надалі, а загальна прогнозована кількість стародруків, рідкісних та цінних видань бібліотеки з урахуванням особових колекцій, на нашу думку, може коливатися від 20 до 30 тисяч примірників.

Перлиною бібліотеки НДУ, безумовно, слід вважати нечисленну, але надзвичайно цікаву з наукового та історичного погляду колекцію європейських стародруків ХУІ ст., яка нараховує сьогодні 188 томів (232 назва з урахуванням складових частин конволютів).  Що стосується походження цих видань, то, як тепер з’ясовано, 87 примірників потрапили до бібліотеки НІФІ з дублетного фонду Варшавського університету, 39 – були передані у складі бібліотеки Ніжинського Грецького Олександрівського училища, 35 та 3 – відповідно придбані разом з книжковими зібраннями професорів Ф.-В.Річля та С.П.Шевирьова, 23 – надійшли до бібліотеки з різних джерел. Серед останніх – по одному примірнику належали першому директорові Ліцею В.Г.Кукольнику, колишньому директорові Санкт-Петербурзького історико-філологічного інституту І.Б.Штейнману та професорові Ніжинського історико-філологічного інституту, відомому славісту В.Качановському; 2 примірники надійшли з бібліотеки колишнього директора інституту Х.Екеблада, решта – потрапили від невідомих власників або були успадковані у складі Ліцейської бібліотеки.

За географічною ознакою, ніжинську колекцію видань ХУІ ст. репрезентують книги, надруковані у різних містах Європи: Антверпені, Базелі, Варшаві, Венеції, Гейдельберзі, Женеві, Кенігсберзі, Кракові, Кельні, Лейдені, Лейпцигу, Ліоні, Нюрнберзі, Падуї, Парижі, Флоренції, Фрайбурзі, Франкфурті-на-Майні тощо. Тут представлені зразки видавничої продукції видатних європейських друкарських фірм: Альда Мануція та його нащадків, Ет’єнів, Фробенів, Опорінуса, Джунтів, Андреа Вехеля, Христофора Плантена, Арнольда Біркманна, Антонія Гріфіуса, Іоганна Хервагіуса, Євстафія Вінйона, Миколи Шарфенбергера та інших.

Перелік авторів книг цілком засвідчує історико-філологічний напрям бібліотечного зібрання ніжинської вищої школи. Широко репрезентовані класичні праці античних класиків: Аристотеля, Аристофана, Вергілія, Діогена Лаертського, Діонісія Галікарнаського, Евкліда, Геродота, Гесіода, Гомера, Ісократа, Тита Лівія, Юлія Цезаря, Катулла, Ксенофонта, Лукреція, Платона, Павсанія, Плутарха, Полібія, Клавдія Птолемея, Софокла, Тацита, Теренція, Фукідіда.  Доба Відродження представлена текстами Торквато Тассо, Лоренцо Валли, Петрарки, Паола Мануція, Ніколо Макіавеллі, Жана Бодена. Наукові досягнення доби середньовіччя представлені публікаціями праць математика Ієроніма Кардана, лікаря Клавдія Галена, поважних науковців Ісаака Казавбонуса,  Конрада Гесснера, Іоганна Гландорпа, Хенріка Глареануса, Юста Ліпсіуса, Іоганна Пісторіуса, Іосифа Скалігера.

Справжньою гордістю колекції є невелика, але надзвичайно цінна збірка «альдин» – видань, що побачили світ у венеціанській друкарні славнозвісного італійського просвітителя, вченого-гуманіста Альда Мануція та його нащадків. Ніжинська збірка «альдин» нараховує 6 видань у 5 примірниках (один примірник є конволютом). Серед них особливої уваги заслуговують перше повне видання праць давньогрецького філософа Платона («Omnia Platonis opera», Венеція, 1513 р.), перший том творів Аристотеля («Aristotelis omnem logicam, rhetoricam et poeticam disciplinam continens…», Венеція, 1551), а також праця з латинської орфографії, що залишила яскравий слід у філологічній науці та належить перу онука славетного друкаря Альда Мануція-молодшого (до речі, написана ним у юнацькому віці) («Orthographiae ratio ab Aldo Manutio Paulli filii collecta…», Венеція, 1566). Перші дві книги належали бібліотеці Ніжинського Грецького Олександрівського училища, а остання походить зі збірки професора Ф.-В.Річля. Зазначимо також, що одна з ніжинських «альдин», а саме збірка текстів давніх римських авторів під загальною назвою «Ріг достатку» («Cornucopiae, siue Linguae Latinae commentarij diligentissime recogniti…», Венеція, 1517 р.), упорядкована Ніколо Перотто, від 1934 р. перебуває у відділі стародруків НБУ імені В.Вернадського у Києві.[2]

Omnia Platonis opera. - Венеція, 1513.

З ХУІІ ст. в Ніжині існувала потужна грецька купецька колонія, яка була відома широкими торговими зв’язками не тільки в Україні та Росії, але й у Європі та на Близькому Сході. Маючи достатні капітали, греки збудували у Ніжині декілька церков, при яких мали церковне братство, шпиталь та школу. На початку ХІХ ст. за ініціативою мецената-купця Стефана Кириловича Буби (Бубаса) грецька школа була перетворена на Грецьке Олександрівське училище, при якому було започатковано кількісно невелику, але дуже цінну бібліотеку. У 1875-1887 рр., коли грецька колонія почала занепадати, книги з Ніжинського Грецького Олександрівського училища потрапили на зберігання до бібліотеки Ніжинського історико-філологічного інституту. Ця передача відбулася внаслідок тривалих переговорів поміж керівництвом навчального закладу, грецькою громадою Ніжина та міською Думою. Збірка з 647 томів, «більшою частиною філософського, канонічного та древньо-класичного змісту», були передані на довічне користування інститутові, з умовою щоб книги, які «для міста можуть мати значення як історична пам’ятка», зберігалися в окремій кімнаті під особливою назвою «Старовинна бібліотека Ніжинського грецького училища». Відзначимо, що саме з грецької бібліотеки походять найдавніші видання нашої колекції, зокрема вже згадуване венеціанське видання творів давньогрецького філософа Платона 1513 р. У складі грецького зібрання бачимо також унікальні видання творів легендарного давньогрецького співця Гомера («Opus utrumque Homeri Iliados et Odysseae», Базель, 1544), античного математика Евкліда («Ευκλειδου στοιχειων βιβλ. ΙΕ. εκ των θεονος συνουσιων», Базель, 1533), славнозвісного грецького лікаря римської доби Клавдія Галена у 6-ти частинах («Galeni operum omnium», Венеція, 1542-1545) тощо. Велику цікавість для дослідників мають збірки праць отців церкви, богословів та церковних істориків. Унікальні книги з бібліотеки ніжинських греків протягом ХУІ-ХІХ ст. активно використовувалися у навчальній та науковій діяльності, про що свідчать численні маргіналії грецькою мовою та примітки на їхніх сторінках.[3]

Ευκλειδου στοιχειων βιβλ. ΙΕ. εκ των θεονος συνουσιων. - Базель, 1533.

 Найчисельнішим внеском у поповнення ніжинської колекції стали передані у 1875 р. дублети Варшавського університету, серед яких величезну наукову цінність мають актові та юридично-регулятивні видання, які репрезентують цілісний комплек­с законодавства Королівства Польського та Речі Посполитої. Цікавими для дослідників, на наш погляд, є збірники сеймових постанов та конституцій, королівських привілеїв, які охоп­люють період починаючи від 1374 року. Най­давніше видання цієї групи стародруків датується 1553 роком. Це складений Яковом Пржилуським за дорученням короля Сигізмунда-Августа збірник «Закони, статути та привілеї королівства Польського» («Leges seu statuta ас privilegia regni Poloniae») – систематичний звід усього діючого державного законодавства Речі Посполитої з доповненнями й коментарями. Наступним хронологічно є законодавчий збірник Яна Гербурта, який за постановою сеймів 1562 и 1563 рр. був перекладений польською мовою і виданий у Кракові під назвою «Статути та привілеї коронні, з латини на польську мову перекладені» («Statuta у przywileje Koronne, z Łacińskiego języka na Polski przełozone»). Важливими також видаються збірники з тлумаченням Магдебурзького права 1565 та 1573 років, авторство яких належить правнику Варфоломію Ґроїцькому. У них подано відомості про особливості спадкування майна, актів купівлі-продажу, застави, види злочинів, особливості соціальних відносин та торгівлі в містах, що були упривілейовані Магдебурзьким правом. У виданні «Артикули права Магдебурзького, що звуться SpeculumSaxonum» («Artykuly prawa Magdeburgskiego, ktore zowa Speculum Saxonum») 1565 року окремо вміщено статути про міське самоврядування 1520, 1527 та 1538 років. Загалом ці видання є унікальними джерелами з історії життя польських та українських міст XVI ст.

         Найдавнішим польським стародруком, що зберігається у Ніжині, є надрукована у Кракові 1521 року історична праця Мацея Меховського «Польска Хроніка» («Chronica Polonorum», друге видання). Продовжують тему слов’янcької історіографії раритетні видання Олександра Ґваньїні  «Хроніка Сарматії Європейської» («Sarmatiae Europeae descriptio», Краків, 1578) та Мартіна Кромера «Про походженя та діяння поляків» («De origine et rebus gestis Polonorum», Базель, видання 1555, 1558, 1568 та 1589 рр.). Названі історичні праці неодноразово відігравали важливу роль у формуванні джерельної бази для українських козацьких літописів ХУІІ-ХУІІІ ст. Усі ці книги оздоблені чудовими гравірованими ілюстраціями, які мають самостійне історичне та естетичне значення.[4]

Палітурка видання 1534 р.

Зразком високоякісного художнього оздоблення палеотипів може служити рідкісне видання книги німецького математика, механіка та астронома Петера Аппіана «Священні написи римської античності» («Inscriptiones sacrasanctae vetustatis Romanae», Інгольстад, 1534) з бібліотечної колекції професора Ф.-В.Річля. Книги прикрашена великою кількістю майстерно виконаних гравірованих ілюстрацій, рамок, ініціалів, заставок. До останнього аркушу заднього форзацу названого видання підклеєно численні гравіровані ілюстрації:  карту Риму, зображення римських терм та ін. античних пам'яток. Надзвичайну цікавість має палітурка цієї книги,  яку обклеєно пергаменом з фрагментом рукописного готичного тексту латиною, виконаного чорнилами коричневого, червоного та синього кольорів.

Зібрання ніжинської колекції європейських видань ХУІ ст., безумовно,  варте науково-бібліографі­чного вивчення з точки зору історії книжкової культури. Загалом на стародруках, що зберігаються в бібліотеці Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, виявлено значну кількість печаток, розлогих записів, читацьких поміток на полях, екслібрисів, які можуть стати предметом окремого наукового дослідження. Значна частина раритетних видань має оригінальні палітурки, які є яскравими зразками художньої майстерності та палітурного мистецтва XVI-XVII ст. Безумовно, бібліотечна колекція Ніжинського держа­вного університету імені Миколи Гоголя є унікальним історико-культурним явищем, безцінним джерелом наукових досліджень для книгознавців та культурологів, яскравим свідченням плекання набутків і традицій, плідної роботи працівників бібліотеки, які зуміли її зберегти для прийдешніх поколінь.

Примітки:

1.     Ленченко Н. Музей рідкісної книги // Рідна школа. – 2000. – №8 (848). – С.54-56.

2.     Морозов О.С. Альдини у бібліотечному зібранні Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька. Каталог. – Ніжин, 2010. – С.16-30.

3.     Морозов О.С. Зібрання книжкових пам'яток бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя: до історії формування колекції. // Державна історична бібліотека України: історія, сучасність, майбутнє. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 24-25 вересня 2009 р. – К., 2009. – С.75-78.

4.     Морозов О.С., Потапенко М.В. Стародруки ХУІ – першої половини ХУІІІ ст. з колекції «Polonica» бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Каталог. (Вип. 1). – Ніжин, 2010. – С.6-12.