І. Г. Кулжинський народився 27 (14 за ст. ст.) квітня 1803 р. в м. Глухові у сім'ї православного священика. Протягом 1811-1823 рр. навчався у Чернігівській семінарії, по закінченні якої одержав посаду учителя катехізису, грецької мови, російської і слов'янської граматики у Чернігівському духовному училищі.

Як молодий здібний педагог, 1825 року був запрошений директором Ніжинської гімназії вищих наук І. С. Орлаєм учителем латинської мови. Тут він навчав М. Гоголя, П. Лукашевича, Г. Висоцького, В. Любич-Романовича, Є. Гребінку.

Продовжив педагогічну діяльність у Харкові, де у 1829-1832 рр. працював викладачем Українсько-Слобідської гімназії, читав лекції з російської словесності у Харківському університеті.

Наступний період життя І. Г. Кулжинського пов'язаний із Західною Україною, він обіймав посади директора Луцької та Немирівської гімназій. У Ніжин він повернувся інспектором юридичного ліцею (1841-1843 рр.).

Несподіваним для нього було переведення до Грузії на посаду директора Закавказьких училищ. У 1847 р. за станом здоров'я змушений був піти у відставку. Повернувся до Ніжина у свій будиночок із садком поблизу Ліцею. У 1884 р. у Ніжині закінчився його земний шлях.

Протягом всього життя І. Г. Кулжинський не полишав літературної діяльності. У Ніжинській гімназії вищих наук набув слави як письменник. Залучав до літературної творчості гімназистів. У цей час він співробітничав з харківським “Украинским журналом” (за ред. О. В. Склабовського) та “Дамским журналом” князя П. І. Шалікова, де він опублікував декілька статей та поетичних творів.

На час педагогічної діяльності в Гімназії припадає вихід у світ його першої книги “Малороссийская деревня” (М., 1827). Це етнографічний збірник, присвячений побуту, звичаям, обрядам, повір'ям українського народу. Не випадково молодий учитель-латиніст став об'єктом глузування, насмішок талановитих ніжинських гімназистів, адже його книга відзначалася надмірним сентименталізмом, чуттєвістю, ідеалізацією українського села. Коли учитель проходив класом, гімназисти услід йому читали уривки з твору і відверто насміхалися.

Непростими були взаємини: учитель-учень, Кулжинський і Гоголь. У листі до свого товариша-гімназиста Г. Висоцького (від 19 березня 1827 р.) Гоголь з юнацьким максималізмом дає нищівну оцінку етнографічній праці учителя: “... литературный урод ... печатный бред ...”.

Пізніше, після смерті геніального письменника, І. Г. Кулжинський висловив свою думку, що на час закінчення Гімназії, Гоголь “не знал спряжений глаголов ни на одном языке”. На його погляд “это был талант, неузнанный школой и, ежели правду сказать, нехотевший или неумевший признаться школе”.(“Воспоминания учителя” в журн. “Москвитянин”, 1854).

І. Г. Кулжинський був плідним літератором. Коло його інтересів та зацікавлень було широким. У творчому доробку письменника – поезія, проза, драматургія, теорія літератури. Він виявив себе як етнограф та фольклорист, автор праць історичного, релігійно-богословського та педагогічного спрямування. Написав ряд підручників з російської та латинської мов, історії для гімназистів.

Сучасні гоголезнавці ( Ю. Барабаш, В. Денисов, О. Супронюк, Ю. Луцький, В. Мацапура), ніжинські науковці (Г. Самойленко, Н. Жаркевич, Ю. Якубіна) простежують вплив етнографічних, літературознавчих та історичних праць І. Г. Кулжинського на “Вечера на хуторе близ Диканьки”, статті “О малороссийских песнях”, “Взгляд на составление истории Малороссии” М. Гоголя.

Бібліотека університету має цінну підбірку видань творів І. Г. Кулжинського. Серед них твори української тематики: повість “Семен Середа, куренной атаман Запорожского войска” (журн. “Москвитянин” 1852). Приділяв увагу богословській темі. У фундаментальній бібліотеці зберігаються його книги “Задача человеческой жизни” (СПб, 1846), “Современные идеи православны ли?” (СПб, 1858). І. Г. Кулжинський – автор ряду підручників, зокрема “Краткая грамматика русского языка, для благородных воспитанниц Харьковского института” (Харьков, 1832), “Курс всеобщей истории для среднего возраста учащихся” (СПб, 1859) та ін.

Пізній ніжинський період творчості І. Г. Кулжинського, особливо після Валуєвського циркуляру (1863 р.), був позначений реакційними поглядами на українську мову та літературу: “О зарождающейся, так называемой, малороссийской литературе” (К, 1863), “Несколько слов о хохломании”.

Ім'я І. Г. Кулжинського не забуте, згадується нині, в основному, поряд з ім'ям його геніального учня.

До 205-річчя від дня народження педагога і літератора на веб-сайті бібліотеки (у складі веб-сайту університету – hppt: in.ndu.ua) представлена віртуальна книжкова виставка “Один з учителів Гоголя”. Тут розміщені фотографії видань літературної спадщини І. Г. Кулжинського, літератури про життєвий та творчий шлях, повнотекстовий уривок із “Воспоминаний учителя”.

Шановний користувачу !

Запрошуємо ознайомитися з матеріалами про учителя-латиніста Гімназії вищих наук князя Безбородька

1. Кулжинский, Иван Григорьевич Речь о различии между классической и романтической поэзией, / Произнесенная в Торжественном Собрании Слободско- Украинской Гимназии 29 Июня 1830 года Старшим Учителем И. Кулжинским. – Харьков : В Университетской Типографии, 1830. - 22 с. - Латин. мовою.

2. Кулжинский, Иван Григорьевич. Краткая грамматика русского языка, для благородных воспитанниц Харьковского института, / Изданная И. Кулжинским. – Харьков : В Университетской Типографии, 1832. - 104 с.

3. Кулжинский, Иван Григорьевич. Речи, / Произнесенные в разные времена директором Клеванской гимназии Иваном Кулжинским. – Москва : В Университетской Типографии, 1837. – 63 с.

4. Кулжинский, Иван Григорьевич. Задача человеческой жизни / И. Кулжинский. - Санктпетербург

5. Кулжинский, Иван Григорьевич. Последний день Помпеи : Повесть // Москвитянин. – 1851. – Дек. – № 24, Кн. 2. – Отд. 1. – С. 32-568.

6.Кулжинский, Иван Григорьевич. Семен Середа, куренной атаман Запорожского войска :Повесть / Пер. с малорос. // Москвитянин. – 1852. – Июль. – № 13, Кн.1. – Отд. 1. – С. 17-24; № 14, Кн. 2. – Отд. 1. – С. 25-48.

7. Кулжинский, Иван Григорьевич. Рассказы из русской истории. / Сочинение для простонародного чтения И. Кулжинского. – Санктпетербург : В типографии Императорской Академии Наук, 1853. – 242 [4] с.

8. Кулжинский, Иван Григорьевич. Воспоминания учителя // Москви