Народилась Наталія Олександрівна 10 квітня 1941 р. в м. Бережани Тернопільської області в сім’ї службовця. Батько – Ленченко Олександр Вуколович,учасник Другої світової війни. Згодом сім’я переїхала на Полтавщину.

   В 1958 р. Наталія Олександрівна закінчила Веселоподільську середню школу Полтавської області.

   Оволодівати тонкощами бібліотечної справи вона почала в 17 років у Веселоподільській сільській бібліотеці. Бібліотечна справа припала їй до душі, і життєва стежка привела її до навчання в Харківському державному інституті культури, який закінчила в 1965 р.

   Понад 10 років жила у Львові. Працювала  завідуючою абонементом бібліотеки для дітей та юнацтва в м. Львові, завідуючою бібліотекою Львівського фінансового технікуму, бібліографом Львівського Вищого військово-політичного училища.

   В 1973 р. разом з чоловіком Дмитром Івановичем та дітьми переїжджають до Татарстану в м. Набережні Човни. Там займає посаду завідуючої міською бібліотекою для дорослих.

   В 1977 р. повернулась на рідну Україну, в місто Ніжин.

   В серпні 1978 р. була прийнята на роботу в Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя на посаду завідувачки бібліотекою. Згодом у 1991 році зайняла посаду директора бібліотеки.

   Більше 30 років очолювала колектив бібліотеки вищого навчального закладу.

   За цей період під її керівництвом проведено облік книг центрального книгосховища, а фонди бібліотеки поповнились новими книгами, особливо науковою літературою. В 80-ті роки розпочалась робота по створенню музею рідкісної книги (за підтримки адміністрації бібліотеки та ректора НДУ ім. М. В. Гоголя академіка Ф. С. Арвата). Допомагав у виробленні концепції музею та підборі книг доцент педінституту, краєзнавець Григорій Петрович Васильківський, ім’я якого носить музей з 1986 р.

       Створено науковий Центр гоголезнавства. 

   Під керівництвом Наталії Олександрівни бібліотека суттєво змінила структуру: збільшились зони розміщення книжкового фонду бібліотеки, відкривались нові відділи, для науковців та студентів були відкриті нові читальні зали. 

   Кабінет директора завжди був відкритий для співробітників, і йшли до неї не тільки з виробничими проблемами, а й поділитися наболілим, вислухати пораду з різних життєвих ситуацій, знайти порозуміння та допомогу.

   За добросовісне ставлення до виконання службових обов’язків, багаторічну плідну роботу на ниві виховання української молоді неодноразово нагороджувалась Почесними грамотами та грошовими преміями. В 2010 р. була нагороджена Знаком університету «Заслужений працівник Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя». 

   16 червня 2020 р. Наталія Олександрівна відійшла у вічність. Пам’ять про цю Людину назавжди залишиться в серцях колективу бібліотеки.