Народилась Наталія Олександрівна 10 квітня 1941 р. в м. Бережани Тернопільської області в сім’ї службовця. Батько – Ленченко Олександр Вуколович,учасник Другої світової війни. Згодом сім’я переїхала на Полтавщину.

   В 1958 р. Наталія Олександрівна закінчила Веселоподільську середню школу Полтавської області.

   Оволодівати тонкощами бібліотечної справи вона почала в 17 років у Веселоподільській сільській бібліотеці. Бібліотечна справа припала їй до душі, і життєва стежка привела її до навчання в Харківському державному інституті культури, який закінчила в 1965 р.

   Понад 10 років жила у Львові. Працювала  завідуючою абонементом бібліотеки для дітей та юнацтва в м. Львові, завідуючою бібліотекою Львівського фінансового технікуму, бібліографом Львівського Вищого військово-політичного училища.

   В 1973 р. разом з чоловіком Дмитром Івановичем та дітьми переїжджають до Татарстану в м. Набережні Човни. Там займає посаду завідуючої міською бібліотекою для дорослих.

   В 1977 р. повернулась на рідну Україну, в місто Ніжин.

   В серпні 1978 р. була прийнята на роботу в Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя на посаду завідувачки бібліотекою. Згодом зайняла посаду директора бібліотеки.

   Більше 30 років очолювала колектив бібліотеки вищого навчального закладу.

   За цей період під її керівництвом проведено облік книг центрального книгосховища, а фонди бібліотеки поповнились новими книгами, особливо науковою літературою. В 80-ті роки розпочалась робота по створенню музею рідкісної книги (за підтримки адміністрації бібліотеки та ректора НДУ ім. М. В. Гоголя академіка Ф. С. Арвата). Допомагав у виробленні концепції музею та підборі книг доцент педінституту, краєзнавець Григорій Петрович Васильківський, ім’я якого носить музей з 1986 р.

   Створено науковий Центр гоголезнавства. 

   Під керівництвом Наталії Олександрівни бібліотека суттєво змінила структуру: збільшились зони розміщення книжкового фонду бібліотеки, відкривались нові відділи, для науковців та студентів були відкриті нові читальні зали. 

   Кабінет директора завжди був відкритий для співробітників, і йшли до неї не тільки з виробничими проблемами, а й поділитися наболілим, вислухати пораду з різних життєвих ситуацій, знайти порозуміння та допомогу.

   За добросовісне ставлення до виконання службових обов’язків, багаторічну плідну роботу на ниві виховання української молоді неодноразово нагороджувалась Почесними грамотами та грошовими преміями. В 2010 р. була нагороджена Знаком університету «Заслужений працівник Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя». 

   16 червня 2020 р. Наталія Олександрівна відійшла у вічність. Пам’ять про цю Людину назавжди залишиться в серцях колективу бібліотеки.