01 May 2023
  Проєкт «Життя, обірване війною: книга пам’яті Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя» започаткований бібліотекою університету з метою вшанування та збереження пам’яті про всіх загиблих студентів, випускників, співробітників та викладачів внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Кожне життя безцінне, біль невгасимий, але пам’ять вічна і надія горить у наших серцях. І нехай це полум’я горітиме вічно, щоб нічого подібного більше не повторилося

Константинова Зінаїда Костянтинівна (1.10.1885–1976 рр.)

IMG 7354 1Бібліотекарка Ніжинського інституту соціального виховання та Ніжинського педагогічного інституту (21.08.1932–27.08.1941),

бібліотекарка Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя (15.10.1943–1.11.1957)

Зінаїда Костянтинівна Константинова (в дівоцтві Гольм) народилася 1 жовтня 1885 р. у Санкт-Петербурзі в родині юриста, має дворянське  походження. Коли Зінаїді було шість років, помер батько, і вона разом із матір’ю переїхали до Ніжина. Вступила до Ніжинської жіночої гімназії ім. Кушакевича, але не закінчила її. 1901 року переїхала на навчання до Санкт-Петербургу, де закінчила Катерининський інститут (Петербурзьке училище ордена Святої Катерини).

15.09.1903 року вступила на Вищі природничо-наукові курси М. А. Лохвицької-Скалон  у Санкт-Петербурзі, які давали солідну підготовку для вступу в медінститут, але, через студентські заворушення у вищих навчальних  закладах, не закінчила їх. У першому півріччі 1904/1905 навчального року знову була слухачкою 2-го курсу Вищих природничо-наукових курсів М. А. Лохвицької-Скалон  у Санкт-Петербурзі. 16 березня 1905 року в Санкт-Петербурзькій Ларинській гімназії склала іспит з латинської мови для отримання атестата зрілості.

Згодом Зінаїда Костянтинівна вийшла заміж за інженера-технолога у відставці. 1908 року повернулася на курси, які закінчила 1910 року. Отримала спеціальність викладач природничих дисциплін. У свідоцтві з Вищих жіночих природничо-наукових курсів ім. М. А. Лохвицької,зазначено, що впродовж двох років навчання Зінаїда Костянтинівна мала оцінки «відмінно» з таких дисциплін: зоологія, гістологія, мінералогія, ботаніка та фізіологія. Вона добре володіла французькою, німецькою, російською мовами, читала англійською, а розмовляла українською.

Під час Першої світової війни працювала акушеркою в госпіталі в 1914–1916 рр. Навчалася у фельшерсько-акушерській школі, яку закінчила 1917 року і одночасно з 1.09.1916 р. працювала в цій школі, викладала анатомію та фізіологію.1.10.1931 р. через хворобу змушена була залишити педагогічну діяльність.

21.08.1932 р. була зарахована на посаду бібліотекаря до бібліотеки Ніжинськогоінституту соціального виховання, у якому працювала до 27.08.1941 р. Була звільнена у зв’язку з воєнним часом та початком евакуації інституту. Під час фашистської окупації міста Ніжина (1941–1943 рр.) Зінаїда Костянтинівна Константинова разом із Ніною Георгіївною Наркевич прожили два роки, 730 днів, у бібліотеці і, ризикуючи життям, доклали всіх зусиль для порятунку унікального книжкового зібрання від пограбування. У результаті вдалося зберегти 75 відсотків книжкового фонду бібліотеки.

Після звільнення міста від німецько-фашистських загарбників повернулася працювати в бібліотеку інституту 15.10.1943 р. Була звільнена у зв’язку з виходом на пенсію 1.11.1957 р. Померла 1976 року. Похована на центральному кладовищі

Неоціненний подвиг бібліографині Зінаїди Костянтинівни Константинової та директорки інститутської бібліотеки  Ніни Георгіївни Наркевичвисвітлено в статті Г. П. Васильківського «Довічна наша вдячність», що була надрукована в Інформаційно-науковому віснику бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (Ніжин, 2010).                         

Література:

1.Архів Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя. – Спр. 533. – Особова справа З. К. Константинової.

2.Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст.1941 р.) : матеріали до біобібліогр. слов. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису ; авт.-уклад. Л. В. Гарбар. Київ, 2017.С. 221222.

3.Васильківський Г. Довічна наша вдячність // Інформаційно-науковий вісник бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя [Електронний ресурс] / МОН України, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2010. – Вип. 1. – С. 33–36. – Режим доступу:http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/30672010-34-38.pdf 

Осіпова Г. С., Косовських Л. П.

Переглядів 113