01 May 2023
  Проєкт «Життя, обірване війною: книга пам’яті Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя» започаткований бібліотекою університету з метою вшанування та збереження пам’яті про всіх загиблих студентів, випускників, співробітників та викладачів внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Кожне життя безцінне, біль невгасимий, але пам’ять вічна і надія горить у наших серцях. І нехай це полум’я горітиме вічно, щоб нічого подібного більше не повторилося

Казимір Варфоломієвич Шапалинський (Шапалинский) (1786 – близько 1870)

Старший професор математичних і природничих наук Гімназії вищих наук князя Безбородька, перший бібліотекар.

У бібліотеці: 1.11.1821–1.07.1822 рр.

Казимір Варфоломієвич Шапалинський народився у 1786 році у Вількомирському повіті Віленської губернії в польській небагатій дворянській родині. У 1804 році вступив до гімназії при Віленському університеті, де вивчав Закон Божий, географію, польську словесність, право, фізику, геометрію, алгебру. У 1808 році вступив до Віленського університету на філософський факультет фізико-математичне відділення. З 1810–1815 рік навчався у Санкт-Петербурзькому педагогічному інституті. У 1816 році К. В. Шапалинський був направлений до Могилевської губернської гімназії старшим вчителем, де викладав природничі науки. У 1817 році був переведений до Київської гімназії на посаду вчителя хімії і технології, де також викладав латинську мову.

З 1820 по 1831 рік – професор Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька (з 06.11.1820 р. молодший, а з 1821 р. старший професор математичних та природничих наук). Одначасно з 1 листопада 1821 року по 1 грудня 1824 року «исправлял в Гимназии высших наук князя Безбородко должность кассира с усерднейшею ревностю, без жалования». З 1. 11. 1821 по 26. 10. 1830 рр. виконував обов’язки члена Пансіонського Правління також без платні. З 28. 10. 1826 по 6. 10. 1827 рр.  К. Шапалинський тимчасово виконував обов’язки директора Гімназії вищих наук. Був нагороджений Орденом Святої Анни 3-го ступеня.

З 1827 року за причетність до справи про «вільнодумство» в Гімназії К. В. Шапалинський був підданий переслідуванню з боку влади. У 1830 році його відсторонили від посади професора. У березні 1831 року був безстроково висланий у В’ятку із забороною на заняття викладацькою діяльністю «за шкідливий на юнацтво вплив». У В'ятці, не маючи роботи, він жив надзвичайно нужденно і часто хворів. Наприкінці 1836 року йому було дозволено вступити на службу в штат В’ятського губернського правління. У його підпорядкуванні були губернська друкарня і архів. У 1839–1843 р.р. К. В. Шапалинський служив у Яранському міністерстві державного майна. У 1843–1867 роках був коллежським радником і дворянським засідателем В’ятської палати цивільного і кримінального суду. Решту життя прожив у місті В’ятка.

Його учень П. Рєдкін згадує про К. В. Шапалинського: «Безукоризненная честность, неумытная справедливость, правдолюбимое прямодушие, скромная молчаливость, тихая серьезность, строгая умеренность и воздержание в жизни, отсутствие всякого эгоизма, всегдашняя готовность ко всякого рода самопожертвованиям для пользы ближнего – вот основные черты нравственного характера этого честного человека, достойного во всех отношениях гораздо лучшей участи».

Наразі у Музеї рідкісної книги імені Г. П. Васильківського Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя зберігаються книги з автографом К. Шапалинського, які він свого часу подарував книгозбірні.

Література:

1. Редкин П. К. В. Шапалинский // Лицей князя Безбородко /изд. Г. А. Кушелев-Безбородко. – СПб., 1859. – С.141–143; 

2. Емельянов В. Профессор Нежинской гимназии высших наук Казимир Варфоломеевич Шаполинский // Поляки в Ніжині:Культура. Освіта. Наука. : Зб. ст. і матер. – Ніжин, 2010. Вип. 4. С. 89–93.;

3. Помелова Е. В. Вятский ссыльный профессор К. В. Шапалинский // Проблемы вузовской и школьной педагогики: тез. докл. регион. науч.-практ. конф. «Четвертые Есиповские Чтения». – Глазов, 2001. – С. 20–22. 

Джерела:

1.Архів ІР НБУ (Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). Ф. 324. Спр. 86. Арк. 14 зв., 114 зв.–115.; ЦДІАК України (Центральний державний історичний архів України, м. Київ). Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 454. Арк. 108 зв.

Інтернет-ресурси:

1. Помелов В. Б. Просветители и педагоги-методисты Вятского края: [монография]. – Киров : Вятский государственный университет, 2019. –. С. 35–37. URL: http://vestnik43.ru/assets/mgr/docs/ Помелов В. Б. Просветители и педагоги методисты Вятского края (дата звернення: 31.07.2020).

 

 

Галина Осіпова, Людмила Косовських

Переглядів 240
Інші матеріали розділу: Іван Якович Ландражин (1794 – ?) »