01 May 2023
  Проєкт «Життя, обірване війною: книга пам’яті Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя» започаткований бібліотекою університету з метою вшанування та збереження пам’яті про всіх загиблих студентів, випускників, співробітників та викладачів внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Кожне життя безцінне, біль невгасимий, але пам’ять вічна і надія горить у наших серцях. І нехай це полум’я горітиме вічно, щоб нічого подібного більше не повторилося

Пономарьов Степан Іванович (03. 08. 1828–31. 10.1913)

ПономарьовВидатний учений, бібліограф, філолог, літературознавець, історик-краєзнавець, бібліофіл.

Виконував обов’язки бібліотекаря Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька: 1876–1877 рр. 

Степан Іванович Пономарьов народився 3 (15) серпня 1828 року в м. Конотоп Чернігівської губернії (нині Сумської обл.) у сім`ї конотопського міського голови. Мати походила зі старовинного українського шляхетського роду Порохонських. Початкову освіта здобув у місцевій церковно-приходській школі. 1841 року закінчив Конотопське повітове дворянське училище.

Протягом 1841–1846 років навчався в Ніжинській класичній гімназії при місцевому Юридичному ліцеї князя Безбородька. У 1848–1852 роках навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира.

1850 року почав друкуватися в «Киевских губернских ведомостях», «Трудах Киевской духовной академии», «Москвитянине» та в інших виданнях.

З 1853 року працював позаштатним доглядачем учнів у 4-й гімназії та приватним учителем у Москві. Потім переїхав до Санкт-Петербургу, де активно відвідував місцеві бібліотеки, безуспішно намагаючись працевлаштуватися в них.

1853 року підготував дисертацію на тему «Исследования о русской журналистике», за яку отримав від Київського університету ступінь кандидата історико-філологічного факультету.

1855 року повернувся до Конотопу. Викладав російську мову та словесність, географію, історію в навчальних закладах Полтави – жіночій гімназії та Петровському Полтавському кадетському корпусі. У Полтаві упорядкував навчальні посібники «Записки по теории поэзии» та «Записки по теории прозы»,  розпочав науково-бібліографічну діяльність. 1862 року вийшла одна з перших його праць – «Разбор сочинения преосвященного Филарета Черниговского «Обзор русской духовной литературы». У січні 1868 року залишив педагогічну роботу. 

1868 року переїхав до Києва. У 1871–1872 рр. уклав і видав у Санкт-Петербурзі бібліографію праць М. Максимовича, з яким тривалий час підтримував дружні стосунки. У 1872–1874 роках здійснив паломництво на Афон та до Палестини.  Під час подорожі уклав каталог бібліотеки в монастирі Русіка на Атобі. Створив каталоги консульської бібліотеки і бібліотеки Духовної місії в Єрусалимі.

У серпні 1874 року переїхав у Конотоп і повністю присвятив себе літературній і бібліографічній праці.

1876 року на запрошення директора Історико-філологічного інституту кн. Безбородька М. О. Лавровського С. Пономарьов приїхав у Ніжин як уже достатньо фаховий дослідник-бібліограф, що мав власний цінний науковий доробок та коло зацікавлень. Нагодою для цього приїзду було упорядкування та придбання для книгозбірні інституту бібліотеки відомого російського вченого-філолога Степана Петровича Шевирьова (1806–1864) – поета, перекладача, критика. 4 травня 1876 року С. Пономарьова призначили тимчасовим виконувачем обов’язків бібліотекаря Історико-філологічного інституту князя Безбородька. Наприкінці листопада С. Пономарьов відбув до Москви, де зберігалася бібліотека Шевирьова. Копітка робота С. Пономарьова була успішно завершена й вантаж доставлений до Ніжина. 3 лютого 1877 року С. Пономарьов надав повний перелік документів щодо прийому бібліотеки С. Шевирьова. Незабаром його запрошують скласти каталог Шевирьовської бібліотеки. Завдяки наполегливій праці С. І. Пономарьова бібліотека С. Шевирьова була систематизована. Наразі «Документальный каталог книг библиотеки Института князя Безбородко (бывшей Шевырева) (1877 р.)», складений відомим бібліографом Пономарьовим, що становить 273 аркуші, зберігаєтся в бібліотеці імені академіка М. О. Лавровського Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

У 1880–1881 роках С. І. Пономарьов брав участь у складанні друкованого каталогу Київської публічної бібліотеки (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого).

Степан Іванович Пономарьов відомий як надзвичайно плідний автор і редактор. У його доробку – понад 700 праць. Співпрацював він із більш як 50 виданнями, зокрема із журналами «Отечественные записки», «Современник» та ін. У «Киевской старине» опубліковані його статті «Рукописи Румянцевского Музеума по истории Киева», «Старинные вирши на малороссийском языке», «Письма Гоголя к В. Тарнавскому», «Письма М. Максимовича к Т. Шевченку»,  «Киевская поэзия за 50 лет назад».

Започаткував літературні календарі, був автором або співавтором бібліографічних покажчиків праць українських і російських учених і письменників, укладачем краєзнавчих покажчиків. Упорядковував словники видатних осіб – уродженців Київської, Полтавської, Чернігівської, Подільської та Волинської губерній. 1898 року вийшла друком праця «Земляки. Достопамятные уроженцы земли Черниговской». Повністю словник опублікувати не вдалося. Він став першим біобібліографічним виданням про Чернігівщину.

1900 року відсвяткував 50-річний ювілей своєї літературно-наукової діяльності, отримав багато привітань, зокрема Академії наук. У вересні цього ж року долучився до створення і став співзасновником Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О. М. Лазаревського. Свою унікальну бібліотеку вчений пожертвував Конотопському земству.

31.10 (13.11) 1913 року помер та був похований на цвинтарі парафіяльної церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Конотопі.

Література

1.Різниченко В. Бібліограф С. Пономарьов: з нагоди 100-ліття з часу його народження (1828–1928). – Київ, 1928. – 20 с.

2. Радченко Л. Подвижник книги, 1828–1928. – Київ, 1929. – 20 с.

3. Письма И. С. Аксакова, М. Максимовича, М. Погодина [и др.] к библиографу С. И. Пономареву. – Москва, 1915. – 230 с.

4. Шендеровський В. Видатний бібліограф другої половини ХІХ століття // Пам'ять століть. – 2007. – № 4–5. – С. 141–145.

5. Дудко В. Забутий бібліограф // Вітчизна. – 1984. – № 10. – С. 203–205.

6. Стронська Н. Степан Пономарьов: бібліограф, книгознавець, дослідник, новатор // Вісник Книжкової палати. – 2010. –№ 9. – С. 36–38.

7. Коцирій Л. Сторінки творчої спадщини Степана Івановича Пономарьова // Вісник Книжкової палати. – 1998. – № 2. – С. 37–39.

8. Абдуллаєва Н. Визначний бібліограф, літературознавець та книголюб С. Пономарьов // Бібліотечна планета. – № 1. – 2014. – С. 28-30.

9. Пономарьов Степан Іванович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. –1941 р. : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017.– С. 359–360.

10. Осіпова Г. С. Ніжинська сторінка в житті та діяльності відомого бібліографа С. І. Пономарьова : до 195-річчя від дня народження // Література та культура Полісся : зб. наук. праць / відп. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко ; Ніжинський держ. ун-т імені Миколи Гоголя. – 2023. – № 108. – С.157–176. – (Серія "Філологічні науки", № 22).

11. «Я книгу паче хліба та солі приємлю...»: до 195-річчя від дня народження, бібліографа, філолога, літературознавця, історика-краєзнавця, популяризатора наук, бібліофіла, добродійника Степана Івановича Пономарьова : віртуальна виставка / Г. Осіпова, Л. Косовських ; Бібліотека Ніжинського держ.ун-ту імені Миколи Гоголя. – .[Ніжин, 2023].

12. Извлечение из протоколов Конференции Института князя Безбородко за 1876/77 год. Известия Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине за 1878 г. Киев,1878. 1. Офиц. отд. С. 21–63

Джерела :

1.ВДАЧОН (Відділ Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині). Ф. 1105. Оп. 1. Спр. 28.

Галина Осіпова, Людмила Косовських

Переглядів 10