Особова бібліотека
Володимира Васильовича Качановського
Коротка біографічна довідка про власника:
Качановський Володимир Васильович
(1853–1901) – відомий вчений, філолог-славіст. З 1888–1901 рр. професор Ніжинського історико-філологічного інституту кн. О. Безбородька.
Народився Володимир Васильович Качановський 13 березня 1853 р. в с. Великий Ліс Гродненської губернії в родині священика. У 1876 р. закінчив слов'яно-російське відділення Варшавського університету. Ще студентом написав працю «Сербские жития и летописи как источник истории южных славян в XIV и XV веках» (1875), за яку був відзначений золотою медаллю (опублікована в «Славянском сборнике», 1876). Після закінчення університету залишився працювати на кафедрі слов'янської філології вищезазначеного навчального закладу. У 1879–81 перебував за кордоном з метою всебічного вивчення культури південних слов’ян. Відвідав Грецію, Італію, Туреччину, південь Франції. У книгосховищі м. Дубровник В. Качановському вдалося розшукати неопубліковані документи, які були покладені в основу його магістерської дисертації «Неизданный дубровницкий поэт Антон-Марин Глегевич (Гледьєвич)» (1882). Важливою працею В. Качановського є «Хорватские летописи XV – XVI вв.» (1881). Після захисту дисертації певний час працював у Болгарії. Опубліковані В. Качановським «Памятники болгарского народного творчества» (вип. 1, 1882) тривалий час залишалися одним з основних джерел вивчення болгарських народних пісень. У 1886 р. його було обрано приват-доцентом Казанського університету.
З 1888 p. – екстраординарний професор Ніжинського історико-філологічного інституту. З 1896 – ординарний професор Ніжинського Історико-філологічного інституту князя Безбородька. З 1888 року видавав журнал «Вестник славянства». У 1888 – 1890 pp. журнал друкувався в Казані, з 1891 по 1896 р. – у Києві. В збірнику опубліковано цілу низку досліджень В. Качановського, зокрема, рецензії, бібліографічні відомості про Україну та її культуру. В Ніжині працював до 1901, очолюючи упродовж 12 років кафедру церковнослов'янської мови, історії російської мови і слов'янських наріч. Загалом В. Качановському належить близько 200 наукових праць з різних аспектів вивчення мов, історії та культури слов'янських народів. Праці Качановського здійснили суттєвий вплив на подальший розвиток слов'янознавства майже в усіх країнах Центральної та Східної Європи. Остання велика праця вченого – «История Сербии с половины XIV до конца XV в.» (т. 1, 1899). Помер Володимир Васильович Качановський 24 березня 1901 р. в Ніжині.
Загальні відомості про колекцію: до університетської книгозбірні книжкове зібрання В. В. Качановського було передане 1912 року. Своє книжкове зібрання В. Качановський поповнював шляхом купівлі видань; більшість книг було придбано вченим під час перебування його у закордонних відрядженнях, про що свідчать власницькі записи на книгах (в якому місці та якого року була придбана книга).
Книжкове зібрання має широку географію й містить літературу, надруковану видавництвами Великої Британії, Польщі, Чехії, Німеччини, Австрії, Італії, Хорватії, Греції, Словаччини, Болгарії, Угорщини, Франції, Швеції, України та ін. Книжкове зібрання В.В. Качановського є особливо цінним джерелом для дослідників у галузі мовознавства та літературознавства.
Місце зберігання: особова бібліотека вченого зберігається як окреме книжкове зібрання у відділі колекційних зібрань (ВК) та представлена в ЕК «Рідкісна книга».
Обсяг фонду: книжковий фонд особової бібліотеки на даний час нараховує 599 одиниць зберігання.
Хронологічні межі видань: 1585 – 1898 рр.
Мова видань: італійська, німецька, польська, французька, чеська, англійська, болгарська, російська, словацька.
Склад і зміст: склад особової бібліотеки своєрідний, зібрання віддзеркалює особисті та наукові інтереси власника. До складу книжкового зібрання входять: монографії, збірки наукових праць, довідкові видання, класична та художня література, окремі примірники періодичних та продовжуваних видань.
Атрибуція за зовнішніми ознаками колекції: власноручний напис на титульному аркуші у верхньому куті.