01 May 2023
    Проєкт «Життя, обірване війною: книга пам’яті Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя» започаткований бібліотекою університету з метою вшанування та збереження пам’яті про всіх загиблих студентів, випускників, співробітників та викладачів внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.    Кожне життя безцінне, біль невгасимий, але пам’ять вічна і надія горить у наших серцях. І нехай це полум’я горітиме вічно, щоб нічого

СПІВЕЦЬ РАТНОГО ПОДВИГУ. ДО 155-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ М.С. САМОКИША

В Музеї рідкісної книги НДУ імені Миколи Гоголя діє виставка «Співець ратного подвигу», присвячена 155-річчю від дня народження нашого земляка, видатного художника, академіка живопису Миколи Семеновича Самокиша (1860-1944). На виставці експонуються унікальні художні видання з фондів бібліотеки університету, в оздобленні яких брав участь талановитий митець.

 Микола Семенович Самокиш увійшов в історію російського та українського образотворчого мистецтва як видатний живописець-баталіст, неперевершений майстер-анімаліст. Як книжковий графік та рисувальник пером М.Самокиш займає одне з перших місць серед художників Європи. Він створив близько десяти тисяч графічних малюнків, переважно на батальні та мисливські сюжети. 

М.С.Самокиш народився 25 жовтня (за н. ст.) 1860 року в місті Ніжині на Чернігівщині, в родині поштового службовця. Зараз в ніжинському будинку, де знаходилася службова квартира родини Самокишів, розташувався музей Ніжинської поштової станції з куточком, присвяченим видатному художнику. Вікна квартири виходили на поштові конюшні, і маленький Миколка дуже любив роздивлятися коней. Прихильність до цих благородних тварин збереглася на все життя: художник дуже полюбляв їх малювати на своїх полотнах.

Дитячі роки Миколки пройшли в містечку Носівка неподалік від Ніжина, де майбутній митець заслуховувався розповідями діда по материнській лінії, старого козака Дмитра Івановича Сеника, про подвиги запорожців. За спогадами М.Самокиша, у кладовці дідової хати на стіні висіла старовинна козацька шабля, яка викликала захоплення у маленького хлопчика.

Освіту М.Самокиш отримав у класичній гімназії при Ніжинському Ліцеї князя О.Безбородька. Початкові навички малювання отримав у вчителя гімназії Р.К.Музиченко-Цибульського. Під час навчання зачитувався віршами великого Кобзаря, на канікулах писав етюди на теми з життя українських селян та рідної природи, в студентському гуртку вивчав історію України. Після гімназії вступив вільним слухачем у батальну майстерню художника Б.П.Віллевальде у Санкт-Петербурзі. У 1879-1885 рр. навчався в Імператорській Академії Мистецтв. У цей час входив до українського гуртка, учасниками якого були С.Васильківський, П.Мартинович, О.Сластіон. Митці ставили собі за мету відтворити історичні події і національні особливості з життя й побуту українського народу. У 1886-1889 роках М.С.Самокиш проходив стажування у Парижі. Після повернення з-за кордону намалював кілька картин для Тифліського військово-історичного музею, якими здобув собі славу художника-баталіста. 1890 року за картину «Табун на водопої» отримав звання академіка живопису. У 1894-1917 роках керував батальною майстернею Петербурзької Академії, з 1913 р. став її професором і дійсним членом. Від 1919 року жив у Криму. З 1938 року керував батально-історичними майстернями Харківського та Київського художніх інститутів. Під час гітлерівської окупації Сімферополя співпрацював з українським націоналістичним підпіллям, від якого отримував матеріальну допомогу. Помер 18 січня 1944 року у зайнятому гітлерівцями Сімферополі.

Виставка, що відкрилася у Музеї рідкісної книги,  репрезентує один із найважливіших аспектів творчості художника – його діяльність як книжкового ілюстратора. М.С.Самокиша, як талановитого графіка, неодноразово запрошували для оздоблення розкішних історичних альбомів. Серед найвідоміших його робіт – ілюстрації та художнє оздоблення нарисів М.Кутєпова «Великокняжеская, царская и императорская охота на Руси» у 4 томах (1896-1911),  С.Чистякова «История Петра Великого» (СПб., 1903), коронаційний збірник "Коронованы в Москве. 14 мая 1899 года» (СПб., 1899), ілюстрації, віньєтки та буквиці до творів О.С.Пушкіна, М.В.Гоголя, Л.М.Толстого, Марка Вовчка, І.С.Нечуй-Левицького… Але найвідомішим проектом митця стала спільна праця з українцями-однодумцями істориком Дмитром Яворницьким та художником Сергієм Васильківським – художній альбом «З української старовини» (СПб, 1900 р.), який повинен був стати продовженням серії офортів «Живописна Україна» геніального поета та видатного художника Т.Г.Шевченка. Альбом був задуманий як розповідь про історичне минуле України. Акварельні портрети історичних діячів та жанрові сцени (С.Васильківський) у ньому доповнюються і ніби коментуються батальними, побутовими та пейзажними графічними малюнками (М.Самокиш). Пояснювальний текст складений відомим археологом та істориком, професором Д.І.Яворницьким. Микола Семенович витратив багато часу та праці на збирання матеріалів для цього альбому. Більше сотні зображених предметів військового спорядження, одягу, побуту є результатом замальовок зі старовинних речей в музеях та приватних зібраннях України, Петербурга, Кракова та Парижа.

Виставка в Музеї рідкісної книги відкриває одну з найцікавіших сторінок життя та творчої діяльності нашого видатного земляка, художника та книжкового ілюстратора Миколи Семеновича Самокиша.

Переглядів 1052