«Живе пам’ять» - саме під такою назвою проходив у стінах Ніжинського державного університету мистецько-художній захід, який підготували працівники бібліотеки, присвячений 180-річчю від дня народження Юлія Яновича Феддерса [Феддер, Федерс (1838–1909)], латиського живописця-пейзажиста, якому 18 червня 2018 року виповнюється 180 років із дня народження. Бо ж недарма кажуть, доки живе добра пам'ять про людину, доки живе й вона.
Захід пройшов в картинній галереї університету, де зберігається єдина в Ніжині робота Ю. Феддерса, що, безумовно, ще більше наблизило всіх присутніх до світу мистецтва. На захід зібралися студенти, викладачі, співробітники університету та всі, кого цікавить творчість художника.
З Ніжином, історико-філологічним інститутом князя Безбородька пов’язано життя славної родини Феддерсів - насамперед батька Юлія Яновича /1838-1909/ та сина Георгія Юлійовича /1887 - 1974/. Перший став одним із основоположників латиського реалістичного пейзажного живопису, академіком, який заради долі освіти та культури сина знайшов притулок на ніжинській землі, де й похований на центральному міському кладовищі, другий - вихованець словесного відділення історико-філологічного інституту князя Безбородька, письменник, діяч освіти та культури.
Модератор заходу, завідувач відділу обслуговування бібліотеки Галина Осіпова разом зі студентами 3 курсу факультету іноземних мов Русланою Кульбако та Аліною Давиденко (кандидат педагогічних наук, доцент кафедри німецької мови Світлана Благініна ) розповідали про життєвий шлях митця, знайомили зі сторінками життя родини Феддерсів в Ніжині, про книгу Георгія Феддерса «Тече речка Персе…» з дарчим написом, подаровану їм в бібліотеку ніжинського вишу у 1969 році, а також про його рукописи «Мої спогади про Ніжинські театральне товариство», які зберігаються у музеї історії Ніжинської вищої школи. Зворушливо було почути листи сім'ї Феддерсів німецькою мовою, які були відправлені з Ніжина до Риги.
Зустріч з творчістю Ю.Я. Феддерса збагачує глядача чистими прекрасними почуттями, приносить радість спілкування із значною людською і художньою особістістю. Анна Парубець, провідний фахівець музейного комплексу університету своєю розповіддю допомогла відчути, чим була природа в його житті, простежити, як пейзажний живопис виявляв характер і еволюцію його світосприйняття, а також непересічну історію єдиної картини, цього невеличкого за розміром полотна з красномовною назвою «Куточок графського парку в Ніжині. 1905 р». А презентація картин художника, яку люб'язно надала завідуюча Центром гуманітарного співробітництва з українською діаспорою Надія Онищенко, допомогла зазирнути в внутрішній світ митця.
Пройшли роки, ми живимо в іншій країні, але пам'ять про художника живе у серцях митців та шанувальників його творчості. Кажуть, що художники живуть вічно, бо залишають після себе містецький слід, художник живий, поки жива його картина. Тож будемо пам’ятати…
Галина Осіпова, зав. відділу обслуговування бібліотеки.
