10.03.2015

«НАША ШЕВЧЕНКІАНА»

6 березня 2015 року, з нагоди вшанування пам'яті видатного українського письменника, художника та громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), Музей рідкісної книги бібліотеки презентував виставку «Наша Шевченкіана».

Бібліографічна Шевченкіана, наукова реєстрація минулих і сучасних публікацій літературних і мистецьких творів Т.Г.Шевченка та літератури про нього, становить цікаву сторінку в історії української культури. Творча спадщина Великого Кобзаря посідає чільне місце серед книжкових скарбів Музею рідкісної книги та бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Джерелом надходження шевченківської книги є дарунки від багатьох діячів науки та культури, які не були байдужими до рідного слова.

Окрасою колекції ніжинської Шевченкіани є прижиттєві та факсимільні видання творів поета, які становлять сьогодні бібліографічну рідкість. Вони або вилучались, або знищувались російським самодержавством, або «зачитувалися» вщент сучасниками. Адже всім відомо, що літературна слава прийшла до поета у 1840 році, коли світ побачив його уславлений «Кобзар». За зовнішнім виглядом факсиміле цього першого видання – невеличка книжечка на 114 сторінок, видана в Санкт-Петербурзі у друкарні Е.Фішера. Текст подано українською мовою в російській транскрипції. До деяких творів додано присвяти окремим особам. Перед текстом – фронтиспис із зображенням кобзаря з поводирем, виконаний відомим художником, близьким другом поета В.І.Штернбергом. Серед видань, які мають зацікавити сучасного читача, – репринтна копія «Кобзаря» 1860 року (друкарня П.Куліша). З репринтів прижиттєвих видань Т.Г.Шевченка в фондах Музею рідкісної книги слід відзначити рідкісне лейпцизьке видання Вольфгана Гергарда 1859 року «Новые стихотворения Пушкина и Шавченки», перевидане академічним Інститутом української літератури.

Перлиною колекції є оригінальне прижиттєве видання шевченкового «Кобзаря» у перекладі російських письменників (Санкт-Петербург, 1860, видавництво Академії Наук). Упорядником та видавцем збірки став ніжинський приятель Т.Г.Шевченка, вихованець Ліцею князя О.Безбородька Микола Гербель. Книга потрапила до бібліотеки завдяки сприянню самого видавця.

Зацікавить читача унікальне факсимільне видання рукописного «Кобзаря» Шевченка 1844 р. у польській транскрипції, яке зробили друзі поета для поширення серед польської інтелігенції (Дніпродзержинськ, Видавничий Дім «Андрій», 2008). Оригінальний рукопис в одному примірнику зберігається в музеї Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка АН України. Ілюстрації цього «Кобзаря» виконані нашим земляком Яковом де Бальменом, випускником Ніжинської вищої школи, якому Шевченко присвятив поему «Кавказ». Це видання - подарунок фонду Президента України Леоніда Кучми 2010 року.

У фонді бібліотеки свого часу з'явилося цензуроване академічне видання «Кобзаря» 1861 року з бібліотеки ніжинського викладача академіка В.Рєзанова. Читач може знайти й унікальний нецензурований «Кобзар», виданий у Празі у 1876 році за сприяння славетного українського подружжя Олександра та Софії Русових, які не побоялися репресій з боку влади, адже 1876 рік – це рік чергової урядової заборони української мови в Російській імперії.

За життя Тараса Шевченка його твори друкувалися також на сторінках періодичних видань. З ім'ям поета пов'язаний перший загальноукраїнський громадсько-політичний і літературно-науковий журнал «Основа» (січень 1861 – жовтень 1862 р.), який видавався у Петербурзі. Шевченко брав активну участь у розробці програми альманаха та формуванні кола співробітників. Починаючи з 5 номера 1861 року тут друкуються уривки з «Дневника» Т.Г.Шевченка. На жаль, поет побачив лише перший номер «Основи», який вийшов 12 січня 1861 р. У цьому альманасі містяться також мемуарні та критичні матеріали про Шевченка.

Глибокий науковий інтерес виявляли до спадщини поета вихідці з Ніжинщини. Одними з перших наявних у бібліотеці шевченкознавчих розвідок є роботи біографа Кобзаря, одного з директорів Ліцею імені князя Безбородька, Миколи Чалого «Жизнь и произведения Тараса Шевченко» (Київ, 1882) та «Иван Максимович Сошенко» (Київ, 1876) з автографами автора. Відомий письменник і громадський діяч Олександр Кониський, який народився на Ніжинщині та свого часу отримав освіту у Ніжинській класичній гімназії, присвятив Шевченку розвідку «Жизнь Тараса Григорьевича Шевченко» (Одеса, 1898), а також книгу «Тарас Шевченко-Грушівський», яка базується на спогадах сучасників про Великого Кобзаря. Ці праці охоплюють різноманітні питання життя і творчості поета, стали одними з перших показників зародження шевченкознавства як науки.

Знайомлячись з книжковим зібранням шевченкіани Музею рідкісної книги, не можна не згадати видання української діаспори. До скарбниці зарубіжної шевченкіани належить перше повне 5-ти томне видання творів поета (Київ; Лейпциг, 1918-1919 рр.) та 14-ти томне повне зібрання, видане в Чикаго у 1959-1963 рр. Маємо також унікальне видання «Кобзаря», здійснене в Буенос-Айресі (1950). Це - подарунок видатного українського письменника-ніжинця, лауреата Національної Шевченківської премії, Ігоря Васильовича Качуровського.

Шевченкіана є однією з найбільш розроблених галузей української літературної бібліографії. Першу спробу подати бібліографію творів Шевченка було зроблено за життя поета. її здійснив ще один вихованець Ніжинського Ліцею, прогресивний російський поет, перекладач і видавець Микола Гербель (1827-1883). У 1860 році в «Кобзарі», виданому в Петербурзі за редакцією М.Гербеля, був уміщений «Список печатных сочинений Шевченко и их переводов на русский язык». У ньому представлені видання окремих збірок та поем, а також вірші, опубліковані в українських та російських збірниках і журналах за 1840-1860 роки (74 назви).

Одним із перших бібліографів Т.Г.Шевченка був також В.І.Межов (1830-1894). Серед багатьох його бібліографічних праць заслуговує на увагу «История словесности 1855-1870». У ній міститься перелік статей про Т.Г.Шевченка (56 назв). Серед них – спогади О.С.Афанасьєва-Чужбинського, М.О.Лазаревського, статті з «Киевского телеграфа», «Полтавских губернських ведомостей», «Книжного вестника» про життя і діяльність великого поета, матеріали, що висвітлюють увічнення його пам'яті.

У духовній історії України Тарас Шевченко посідає виняткове місце. Літературознавець О.Білецький справедливо відзначив у ньому особливий тип художнього пізнання, не повторений ніким і не повторюючий нікого в усій історії світової літератури.

Ірина Стребкова

5 PLG_PHOCAGALLERY_SIMPLE_IMAGES

НАША ШЕВЧЕНКІАНА

НАША ШЕВЧЕНКІАНА

НАША ШЕВЧЕНКІАНА

НАША ШЕВЧЕНКІАНА

НАША ШЕВЧЕНКІАНА

Переглядів 2932
Betboo