Серед літераторів – випускників Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька одне з чільних місць посідає російський письменник, драматург, поет, літературний критик, видавець Нестор Кукольник.

Народився він у Петербурзі 20 вересня 1809 року, в сім’ї вихідця із Закарпатської Русі, професора Петербурзького Педагогічного інституту, згодом першого директора Ніжинської гімназії вищих наук В. Г. Кукольника. Навчався у Житомирському повітовому училищі, а в 1824 – 1829 рр. у Гімназії, яку закінчив з відмінним атестатом.

Надзвичайно обдарований, 
талановитий юнак був душею гімназійної спільноти, улюбленим учнем багатьох професорів.

Допитливий гімназист не задовольнявся навчальною програмою, як свідчив він сам: «моим професором эстетики, политической экономии и некоторых других наук – была библиотека Гимназии…».

У 1831 р. Кукольник з братом Платоном вирушає до Петербургу, де в 1832 р. побачила світ його драма «Торквато Тассо», яка принесла йому майже сенсаційний успіх.

5. Кукольник, Нестор Васильевич. Доменикино : драматическая фантазия : в 2-х частях. Ч. 2. : Доменикино в Неаполе // Библиотека для чтения : журнал словесности, наук, художеств, промышленности, новостей и мод. – 1838. – Т. 28. – С.5 – 134.

Інші драми  створені на сюжети з російської історії – «Князь Михаил Васильевич Скопин-Шуйский», «Генерал-поручик Паткуль», «Боярин Федор Васильевич Басенок», «Маркитантка» та ін.

Захисником монархії виявив він себе у віршованій драмі «Рука Всевышнего Отечество спасла», яка привернула увагу царя Миколи І, та завдяки якій Кукольник «прославився» як «вірнопіданний» та графоман.

Без п’єс Кукольника не можна було уявити тодішній театральний репертуар, вони склали цілу епоху в історії російського театру.

У 40-х роках у творчості Кукольника переважають великі прозові полотна – романи «Эвелина де Вальероль», «Альф и Альдона», «Дурочка Луиза», «Историческая красавица», «Три периода», що створені на сюжети з європейської історії.

10. Кукольник, Нестор Васильович. Эвелина де Вальероль :роман : в 4-х т. Т. 1 : 2-е, испр. изд. / Сочинение Н. Кукольника. – СПб.: Типография Ильи Глазунова, 1841. – 251 с.

Його мала проза, численні повісті та оповідання також мають історичну основу. У деяких з них сюжети взято з епохи Петра І. Це повісті «Полковник Лесли», «Кликуша», «Аленка или 1746 год» та ін.

Кукольника пов’язували дружні стосунки з К. Брюлловим та  М. Глінкою. Цей тріумвірат був душею зібрань літераторів, журналістів, акторів у петербурзькій квартирі братів Кукольників. На «средах» у них бували українські письменники і митці – Т. Г. Шевченко, О. Мокрицький, М. Маркевич, П. Гулак-Артемовський, гімназійні друзі – П. Мартос,  П. Прокопович, Є. Гребінка та ін.

Вихований в Україні, Н. Кукольник присвятив ряд творів українській тематиці. Одним з перших він звернувся до історії життя Насті Лісовської (віршована драма «Роксолана»).

У повісті «Максим Созонтович Березовский» автор розповідає про драматичну долю талановитого українського композитора. У повістях «Вольный атаман пан Савва» та «Запорожцы» Кукольник звертається до героїчного минулого українського народу, показує життя та побут українського козацтва у властивому йому стилі романтизму.

Плідною була видавнича діяльність Н. Кукольника. Він був засновником та видавцем «Художественной газеты», журналів «Иллюстрация», «Дагерротип», редагував «Русский вестник».

Ніколи знаменитий Кукольник не забував свою «альма-матер» та товаришів по навчанню. Він взяв активну участь у підготовці до друку ювілейного видання «Лицей князя Безбородько» (СПб., 1859), в якому вміщено 12 статей, що належали його перу. Серед них, ґрунтовна стаття «Лицей князя Безбородько», біографічні нариси про директорів та професорів – «В. Г. Кукольник», «И. С. Орлай», «Н. Г. Белоусов», «П. И. Волынский», «И. Я. Ландражин», «П. И. Никольский» та ін.

Різниця у творчих поглядах Гоголя і Кукольника не заважала їхньому тісному спілкуванню, особливо в останній період життя. Вони  мали спільні погляди з питань живопису, архітектури, скульптури, історії. Кукольника турбують ті ж морально-етичні проблеми, що й Гоголя. Адже вони виховані Ніжинською вищою школою, в одній інтелектуальній та емоційній атмосфері.

У неопублікованих «Письмах к потомкам», незакінченому рукописі «Вопросы русской жизни» та інших нарисах Н. Кукольник показує глибину морального падіння, що чекає Росію, якщо в суспільстві нічого не зміниться, намагається вирішувати ті ж проблеми, що й Гоголь у «Выбранных местах из переписки с друзьями».

Ще за життя Н. Кукольник втратив популярність як письменник. Але в Таганрозі він написав драми «Давид Гаррин», «Маркитантка», «Морской праздник в Севастополе», «Денщик». Його остання драма «Гоф-Юнкер» була заборонена цензурою не без участі царя Олександра І.

13. Кукольник, Нестор Васильович. Денщик : историческая драма : в 5-ти актах, в стихах // Кукольник Н. В. Сочинения драматические. Т. 3 / Н. Кукольник. – СПб.: Типография И. Фишона, 1852. –. С. 189. – 330. – (Полное собрание сочинений русских авторов).

 Цензурні утиски щодо його творів застосовувалися і в петербурзький період. Було заборонено включати до зібрання творів драми «Роксолана», «Тортини», «Барон Фанфарон и маркиз Петиметр». Це розвінчує міф про Кукольника як реакційного письменника. Вихований на ідеях Вольтера, Дідро, Руссо він не міг не втілювати їх у деяких своїх творах.

14. Супронюк О. К. Из разысканий о Н. Ю. Артинове, авторе воспоминаний о Н. В. Гоголе и Н. В. Кукольнике в Нежинской гимназии [Текст] / О. К. Супронюк; Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя // Література та культура Полісся : збірник. – Ніжин, 1995. – Вип. 6 : Ніжинська вища школа і проблеми розвитку освіти, науки, літератури / відпов. ред. та упоряд. Г. В. Самойленко. – С. 44 – 48.

16. Николаенко А. И. Н. В. Кукольник и Таганрог [Текст] : к 300-летию Таганрога / А. Николаенко. – Таганрог : Издательство «Таганрог», 1998.- 184 с. – ил.

Більшість творів Кукольника не перевидаються. Приємним винятком є видання роману «Иоанн ІІІ, собиратель земли русской» (М., Современник, 1995) та книги поезій «Стихотворения», що вийшла в Таганрозі 1999 року.

19. Кукольник Н. Стихотворения : к 190-летию со дня рождения Н. В. Кукольника [Текст] / сост. А. И. Николаенко; Таганрогская муниципальная публичная библиотека им. А. П. Чехова /  Н. Кукольник. – Таганрог, 1999. – 160с.
        
І зараз з насолодою слухаємо ми чудові романси М. Глінки на слова Н. Кукольника – «Сомнение», «Вот место тайного свидания», цикл «Прощание с Петербургом». Ці шедеври двох митців безсмертні.

Запрошуємо ознайомитися з  іншими матеріалами про однокурсника М. Гоголя, випускника Гімназії вищих наук князя Безбородька Нестора Кукольника

1. Кукольник, Нестор Васильевич. Сочинения : Т. 1 : Сочинения драматические / Н. Кукольник. – СПб.: Типография И. Фишона, 1851. – 564 с. – (Полное собрание сочинений русских авторов).

2. Кукольник, Нестор Васильевич. Сочинения : Т. 3 : Романы / Н. Кукольник. – СПб.: Типография И. Фишона, 1852. – 594 с. – (Полное собрание сочинений русских авторов).

3. Кукольник, Нестор Васильевич.  Повести и рассказы. Т. 1 / Сочинение Нестора Кукольника. – СПб.: Типография И. П. Бочарова, 1843. – 294 с.

4. Кукольник, Нестор Васильевич. Повести и рассказы. Т. 2 / Сочинение Нестора Кукольника. – СПб.: Типография К. Жернакова, 1843. – 264 с.

5. Михед П. В. Про ніжинську літературну школу (до постановки питання) [Текст] // Михед П. В. Крізь призму бароко. Статті різних років.- К, 1992. – С. 97 – 103.

6. Самойленко Г. В. Нежинская филологическая школа. 1820 – 1990 [Текст] /       Г. В. Самойленко. – Нежин, 1993. – 171 с.

7. Мушкетик Ю. Жовтий цвіт кульбаби [Текст] : повість // Мушкетик Ю. Смерть Сократа [Текст] : повісті, оповідання. – Харків, 2008. – С. 69 – 181.