Микола Гоголь: українська бібліографія / уклад., упорядкув.: П. В. Михеда, Л. В. Гранатович, Н. В. Кузьменко; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Гоголезнавчий центр НДУ імені Миколи Гоголя. – К. : Академперіодика, 2009. – 258 с.

Значною подією в українській літературній бібліографії стала поява на теренах України нового фундаментального покажчика “Микола Гоголь: українська бібліографія” , підготовленого та виданого до 200-ліття від дня народження письменника. Нагальна потреба у такій гоголезнавчій бібліографічній праці, яка б акумулювала всі кращі здобутки попередніх поколінь та сучасних бібліографів, відчувалася у літературному науковому середовищі вже давно. Покажчик реєструє українське наукове гоголезнавство, розпочинаючи з виходу в світ першого українського перекладу повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» (Львів, 1850), здійсненого П. Головацьким, та закінчуючи 2007 роком. Посібник також вводить у науковий обіг цілий пласт праць вчених-гоголезнавців української діаспори, які раніше не були відомі науковцям.

Книга вийшла під егідою Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України та Гоголезнавчого центру університету. Ініціатором проекту є відомий український гоголезнавець, доктор філологічних наук, завідувач відділу слов'янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, керівник Гоголезнавчого центру професор П. В. Михед.

Завершилася багаторічна копітка робота упорядників (проф. П. В. Михед, бібліографи Гоголезнавчого центру Л. В. Гранатович, Н. В. Кузьменко) з відстеження, акумулювання, обліку наукової спадщини українського гоголезнавства, пошуку нестандартних рішень при виробленні концепції формування покажчика.

У вступній статті проф. В. П. Михеда «Бібліографічна Гоголіана: сторінки історії» подано детальний огляд гоголезнавчої бібліографії від початку формування і до сьогодення, яка є помітним явищем для бібліографічної та літературознавчої наук, відображено власне бачення особистого вкладу українських та російських бібліографів у її розвиток.

У покажчику зареєстровано твори Гоголя, перекладені українською мовою; переробки (драматичні і оперні), пародії, наслідування, перекази; критико-бібліографічну літературу; рецензії та театральні постановки; рецензії на твори Гоголя і гоголезнавчі видання; україномовну Гоголіану Заходу і Росії, автореферати дисертацій, а також бібліографію. Бібліографічні записи згруповані у хронологічному порядку, у межах року — за абеткою назв творів Гоголя та прізвищ авторів.

В українській бібліографічній гоголіані – вагомий доробок сучасних вчених - філологів Ніжинської вищої школи. Зокрема, у Ніжині у різні роки підготовлено та видано покажчики:

В українській бібліографічній гоголіані – вагомий доробок сучасних вчених - філологів Ніжинської вищої школи. Зокрема, у Ніжині у різні роки підготовлено та видано покажчики:

• Михальский Е. Н., Самойленко Г. В. “Н. В. Гоголь и литература народов СССР” (Нежин, 1984).
• “Гоголь в Нежине. Гимназия высших наук князя Безбородко, начало творчества” / Н. М. Жаркевич, Е. Н. Михальский, П. В. Михед, Г. В. Самойленко (Нежин, 1989).
• “Гоголь: Бібліографічні покажчики та джерела : анот. Покажч. / Л. Гранатович, Є. Михальський, П. Михед. - К. : Ніжин, 1998.

При підготовці видання використано довідково-бібліографічний апарат та фонди бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки, бібліографічні покажчики та списки.

Посібник «Микола Гоголь: українська бібліографія» дозволяє осягнути вагому спадщину українського гоголезнавства, є потужною джерельною основою та визначає нові перспективи для наукових досліджень україномовного Гоголя. Його наукову вартість важко переоцінити.

Ковальчук О. Г. Гоголь: буття і страх : монографія / Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. – Ніжин, 2009. – 127 с. – (Монографії Ніжинської вищої школи).

Поряд із сміховою культурою у мистецтві динамічно розвивається культура, базовим началом якої є страх. У творчості Миколи Гоголя обидві складові зазначені дуже виразно. Та протягом тривалого часу у полі зору дослідників знаходяться передусім явища сміхової культури.

У монографії завідувача кафедри української літератури університету, доктора філологічних наук, професора О. Г. Ковальчука “Гоголь: буття і страх” наголос зроблено на дослідженні тих явищ, які ґрунтуються на категоріях страху і смерті — чи не найважливіших факторах людського існування за Гоголем. Як зазначає автор: “Гоголь є одним з найглибших інтерпретаторів теми страху у світовій культурі”.

Праця Олександра Ковальчука висвітлює художній світ письменника через призму страху та закладає нові засади вивчення його творчості.

Летопись жизни и творчества Н. В. Гоголя: нежинский период (1820 — 1828) / сост. Н. М. Жаркевич, З. В. Кирилюк, Ю. В. Якубина; вступ. ст. П. В. Михеда; Нежинский государственный университет имени Николая Гоголя, Гоголеведческий центр. - 2-е изд., перераб. и дополн. - Нежин: Аспект-Поліграф, 2009. - 260 с.

Вийшла в світ цінна книга “Летопись жизни и творчества Гоголя: нежинский период (1820 — 1828)”, підготовлена науковцями кафедри світової літератури та Гоголезнавчого центру ніжинськими гоголезнавцями Н. М. Жаркевич, З. В. Кирилюк, Ю. В. Якубіною.

У хронологічному порядку відтворено події життя та творчості Миколи Гоголя ніжинського періоду, зафіксовані в архівних документах, наукових дослідженнях, листах та мемуарній літературі, що доступні сучасному досліднику.

Книга вводить читача в інтелектуальну та духовну атмосферу, що панувала в Гімназії, соціально-побутове, релігійне та культурне середовище міста Ніжина, інтернаціонального в своїй основі, які сформували світогляд та літературний талант письменника. Фактографічна інформація, вміщена в книзі, дозволяє читачеві простежити вплив рідного гнізда та батьків, українського народного побуту й народної творчості на становлення культурно-національних поглядів Гоголя.

“Летопись...” містить багато цікавих фактів, що проливають світло на успіхи чи невдачі в навчанні Гоголя, його оточення, коло товаришів-гімназистів, зародження теплих, товариських взаємовідносин, що супроводжували письменника упродовж всього життя.

Хронологічна канва відображає у фактах літературні уподобання гімназистів, перші проби пера, захоплення театром, музикою, живописом.

Формування особистості Гоголя подається авторами в культурно-історичному контексті найбільш визначних подій епохи, особливо в гуманітарній сфері, простежується вплив художніх творів європейських та російських письменників на творчі задуми Гоголя.

Вступна стаття професора Михеда “Н. В. Гоголь и Гимназия высших наук кн. Безбородко (проблемы изучения)” окреслює коло невирішених проблем біографістики письменника ніжинського періоду в контексті системних досліджень педагогічних поглядів кінця XVIII — початку XIX ст.

Заслуговує на увагу читача довідково-допоміжний апарат видання. У “Списку використаних джерел” подано широке коло праць вчених-гоголезнавців, що стосуються дитячих та юнацьких років письменника. Цінним для дослідників є “Іменний анотований покажчик” - своєрідна енциклопедія, в якій уміщено короткі відомості про близько 300 осіб, дотичних до ніжинського періоду життя та навчання Гоголя.

Нове видання “Летописи...” є важливою ланкою у вирішенні питання підготовки та створення наукової біографії Гоголя.

Книга видана Благодійним фондом “Ніжен” за фінансової підтримки: ТОВ “Просвітньо-виробничо-комерційної фірми “Сяйво” (генеральний директор Шкурко МиколаПантелійович) та ТОВ “Фірма “ЛАКС”(директор Литвин Анатолій Миколайович).

Вона є цікавою й корисною для учнів, студентів, викладачів та вчителів, всіх, хто цікавиться життям та творчістю геніального письменника.