До 240-річчя від дня народження мореплавця Ю.Ф. Лисянського

МАНДРІВНИК КОЗАЦЬКОГО РОДУ

 

2013 рік у Ніжині пройшов під знаком вшанування пам'яті видатного земляка-мореплавця. З нагоди 240-річчя від дня народження Ю.Ф.Лисянського, на будинку священика Іоанно-Богословської церкви, де народився майбутній мореплавець, було відкрито меморіальну дошку. В Музеї рідкісної книги Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя відкрилася оновлена тематична експозиція «Мандрівник козацького роду». У вітринах виставки експонуються унікальні книги, присвячені життю Ю.Лисянського та кругосвітній подорожі 1803-1806 років, зокрема двотомне видання з атласом карт та малюнків, видане власним коштом та особисто подароване мореплавцем до бібліотеки Ніжинського Ліцею князя Безбородька. Цікавим раритетом є перекладена Ю.Ф.Лисянським книга Дж. Клерка «Движение флотов» (СПб, 1803) з дарчим написом рідного брата видатного морплавця, священика Івана Лисянського. Виставка отримала численні схвальні відгуки та користується вликою популярністю у відвідувачів Музею.

Куточок Ю.Ф. Лисянського в Музеї рідкісної книги НДУ імені М.Гоголя

Юрій Федорович Лисянський – нащадок українського козацько-старшинського роду, народився 1 (12) квітня 1773 р. в м. Ніжині, в сім’ї священика Іоанно-Богословської церкви. У десятирічному віці, завдяки підтримці впливового земляка канцлера О.А.Безбородька, був прийнятий на навчання у Санкт-Петербург, до Кронштадського морського кадетського корпусу. У зв’язку з початком російсько-шведської війни 1788-1789 рр. відбувся достроковий випуск гардемаринів. Серед випускників був і Ю.Лисянський, якого направили до ескадри адмірала С.К.Грейга на фрегат «Подражислав» у чині мічмана.

Бойове хрещення Ю.Лисянський отримав під час битви при Готланді 6 липня 1788 р. В першому бою зі шведами Ю.Лисянський заслужив похвалу капітана корабля, який побачив в молодому гардемарині здібного офіцера. Після закінчення бойових дій на Балтиці, Ю.Лисянський протягом трьох років ніс службу на бойових кораблях російського флоту. У 1793 році йому було присвоєно чин лейтенанта.

Наприкінці 1793 р. Ю.Лисянського та його близького приятеля І.Крузенштерна відряджено для проходження морської практики в Англію, де вони були зараховані на кораблі ескадри Ф.Мєррея. На англійському флоті Лисянський прослужив волонтером близько 5 років. У цей час він здійснив кілька далеких плавань: побував біля берегів Північної Америки та мису Доброї Надії, плавав в Ост-Індію, довгий час жив у Америці, побував у Філадельфії, Бостоні, Нью-Йорку, де був особисто прийнятий першим американським президентом Джорджем Вашингтоном. Ю.Лисянський брав участь у військових операціях проти французів. У 1796 році при штурмі фрегата "Єлизавета" отримав контузію. Переніс важке захворювання на «жовту лихоманку», яка ледве не відняла у нього життя.

1797 року Ю.Лисянський повернувся до Росії, отримав чин капітан-лейтенанта і був призначений командиром на фрегат "Автроїл". У той же час Лисянський переклав з англійської мови і опублікував велику роботу відомого англійського військового теоретика Джона Клерка "Рух флотів", у якій розроблялася нова тактика ведення військових морських операцій. 1803 року за заслуги перед державою і участь у 18 морських кампаніях Ю.Лисянський було нагороджено орденом Св. Георгія 4-го класу.

На початку ХІХ ст. Російська-Американська компанія розпочала організацію кругосвітньої морської експедиції, керівником якої  призначено І.Крузенштерна. Його помічником став Ю.Лисянський.  У вересні 1802 р. Лисянського було відряджено за кордон для придбання кораблів для майбутнього плавання. В Лондоні Лисянський придбав два шлюпи «Леандр» та «Темза», які на початку червня прибули в Кронштадт, де й отримали нові назви – «Надія» та «Нева».

7 серпня 1803 р. о 10 годиін «Надія» та «Нева» знялися з якоря і відплили з кронштадтського порту у свою кругосвітню подорож. Під час усього плавання Ю.Лисянський був капітаном шлюпа «Нева». Його команді було доручено доставити вантаж в російські торговельні колонії на острові Кад’як та на берегах Аляски.

Шлюп "Нева", яким командував Ю.Ф.Лисянський

Перші дні плавання супроводжувалися жорстокими штормами. Проте від самого початку під керівництвом Ю.Лисянського регулярно велися метеорологічні та гідрографічні спостереження, збір та систематизація різноманітних географічних відомостей. До середини грудня кораблі Крузенштерна і Лисянського підійшли до острова Св.Катерини, де команда «Неви» провела терміновий ремонт пошкоджених щогл. На шляху до Маркизських островів Лисянський затримався на декілька днів на острові Пасхи, де провів астрономічні спостереження та уточнив координати острова. Крім того Лисянський склав словник мови місцевих тубільців. Подальший шлях «Неви» лежав до берегів «Російської Америки».

Розминувшись з Крузенштерном біля Гавайських островів, Лисянський взяв курс до острову Кад’як і після двадцяти трьох днів важкого плавання прибув до берегів «російської Америки». Тут команда «Неви» на чолі з капітаном взяла участь у захисті російської факторії на острові Сітка поблизу Аляски, що була несподівано атакована місцевим індіанським племенем. При підтримці артилерійського вогню з борту «Неви» на берег був висаджений десант, і матроси поновили контроль над островом. На місці спаленої нападниками фортеці командою «Неви» було закладено нове місто Ново-Архангельск.

 

Під час півторарічного перебування в Тихому океані Ю.Лисянський склав опис островів Кад'як та Сітка. У вересні 1805 р.«Нева» завантажила на борт хутро і вийшла у відкрите море,взявши курс на Маріанські острови. Через кілька днів шлюп упритул підійшов до коралових рифів, де й сів на мілину. Так був відкритий раніше нікому невідомий безлюдний острів, який отримав назву«острів Лисянського». Неподалік був відкритий і позначений на карті кораловий риф. Його Лисянський назвав «рифом Крузенштерна».

Острів Ю.Лисянського

3 грудня 1805 року на рейді Макао (Південний Китай) відбулася зустріч «Неви» та «Надії». Подальший їх шлях проходив біля берегів Китаю, Індії, мису Доброї Надії. Відпливши в лютому 1806 року від берегів Китаю, шлюпи до початку квітня наблизились до берегів Південної Африки. Тут вони потрапили в зону густого туману і знову загубили один одного.

Врахувавши, що запасів харчів достатньо лише на три місяці шляху, Ю.Лисянський вирішив плисти прямо в Європу, не заходячи в жоден порт. Довгий шлях із Південного Китаю до Портсмуту «Нева» пройшла за 142 дні, не отримавши при цьому жодних пошкоджень та втрат. До цього жоден корабель Європи не ставив таких рекордів у швидкості плавання.

5 серпня 1806 р. «Нева» увійшла в гавань Кронштадту. А ще за два тижні повернулася й «Надія». Таким чином Ю.Лисянський першим у російському флоті завершив навколосвітнє плавання, здійснивши при цьому ряд географічних відкриттів, зробивши неоціненний внесок у вітчизняну океанографію, етнографію та інші науки. Коштовний подарунок – золоту шпагу – зробила своєму капітану команда «Неви». Від держави Ю.Лисянський одержав чин капітана ІІ рангу, орден Св.Володимира ІІІ ступеня, премію та пожиттєву пенсію.

Після повернення із плавання, у 1809 році Ю.Лисянський вийшов у відставку в чині капітану І рангу і став готувати до друку опис своєї подорожі. 1812 року власним коштом він видав книгу «Путешествие вокруг света на корабле «Нева» в 1803-1806 годах». У 1814 р. він власноруч переклав свою книгу англійською мовою і видав її у Лондоні. Зібрані Лисянським колекції черепашок, коралів, етнографічних матеріалів та зброї стали надбанням Російського географічного товариства.

Останок свого життя капітан 1-го рангу Юрій Лисянський провів у відставці, займаючись вихованням дітей. Згодом його син Платон продовжив справу батька – став адміралом флоту, був видавцем та упорядником «Морского сборника». Влітку родина проводила час в маєтку дружини у селі Кобріно біля Гатчини, який у свій час належав прадіду російського поета О.С.Пушкіна А.Ганнібалу. Взимку родина перебиралася до Петербургу, де Ю.Ф.Лисянський будував будинок.

У 1827 році Юрій Лисянський подарував місту свого дитинства Ніжину, де залишилася його рідня, два комплекти видання книги «Путешествие вокруг света на корабле «Нева». Один комплект він передав до бібліотеки Ніжинської Гімназії Вищих Наук князя Безбородько, а другий – директору цієї гімназії Івану Орлаю. Нині на центральній вулиці Ніжина сусідують церква Івана Богослова з будиноком протоієрея Федора Лисянського, пам’ятник його сину-мореплавцю та університетська бібліотека з Музеєм рідкісної книги, де зберігається дарунок мореплавця.

Помер Юрій Лисянський 26 лютого 1837 р. у Петербурзі і був похований на цвинтарі Олександро-Невської лаври. На його могилі, на зібрані морськими офіцерами кошти, був поставлений пам’ятник, ескіз якого намалював сам мореплавець. На гранітному постаменті лежить залізний якір, там же викарбувано епітафію, складену ним самим:

«Прохожий, не тужи о томъ,

Кто кинулъ якорь здесь

Онъ взялъ съ собою паруса, подъ коими

взлетитъ въ предѣлъ небесъ.»

 

Ім’я Юрія Федоровича Лисянського носить острів на Гаваях, півострів на Алясці, протока й річка, гора на Сахаліні, вулиця у Ніжині.

Церква Івана Богослова та памятник Ю.Лисянському у Ніжині

Переглядів 2725
Betboo