« Ну що б, здавалося слова… Слова та голос – більш нічого.

А серце б'ється – ожива, як їх почуєш…".

Вірші Тараса Григоровича Шевченка – це невичерпне джерело мудрості. Написані понад століття тому  поезії Шевченка актуальні й досі.

Де б він не перебував – він завжди залишався сином своєї землі, саме тому Україна стала у творчості Шевченка головним образом, овіяним любов'ю .

Задля вшанування пам’яті цієї насправді сакральної постаті для всіх минулих, сучасних та прийдешніх поколінь українців. в читальній залі № 3 бібліотеки університету розгорнуто книжкову виставку «Твори Тараса – України гордість і окраса!»..

Тут ви маєте змогу познайомитися з найкращими творами  про Україну та особисте життя.

Частіше звертаймося до "Кобзаря", шукаючи в ньому відповіді на такі болючі питання сьогодення, адже недарма закликав поет: "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь"!

Жоден вірш українською мовою не здобув такого широкого визнання  у світі, як Шевченків "Заповіт». Поет вірить у те, що Україна стане незалежною,

І ми повинні виправдати його сподівання, здолати всі труднощі на шляху нашої країни до щасливого майбутнього.

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отойді я

І лани, і гори —

Все покину і полину

До самого бога

Молитися... а до того

Я не знаю бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.

І мене в сем'ї великій,

В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.