01 May 2023
  Проєкт «Життя, обірване війною: книга пам’яті Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя» започаткований бібліотекою університету з метою вшанування та збереження пам’яті про всіх загиблих студентів, випускників, співробітників та викладачів внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Кожне життя безцінне, біль невгасимий, але пам’ять вічна і надія горить у наших серцях. І нехай це полум’я горітиме вічно, щоб нічого подібного більше не повторилося
06.03.2017

ЛЕОНІД ГЛІБОВ ТА НІЖИН

(до 190-річчя від дня народження письменника)

5 березня (21 лютого за ст. ст.) виповнилося 190 років від дня народження Леоніда Івановича Глібова (1827-1893) – видатного українського письменника, поета, байкаря, видавця та громадського діяча. 
Л.І.Глібов народився 21 лютого (5 березня) 1827 р. в селі Веселий Поділ Полтавської губернії. Початкову освіту здобув удома за допомогою матері, а 1840 року вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші. Навчався в Ніжинському Юридичному ліцеї кн. Безбородька (1849-1855). У Ліцеї, утвореному на базі Гімназії Вищих Наук, склалася міцна літературна традиція: його вихованцями були М. Гоголь, Є. Гребінка, В. Забіла, Н. Кукольник, М. Гербель, А. Мокрицький та інші діячі культури й літератури. Нехтуючи заборонами й переслідуваннями, ліцеїсти захоплювалися читанням прогресивної періодики й пробували писати самі. На ніжинський період життя припадає розквіт літературної діяльності Л.І.Глібова.
Після закінчення Ніжинського ліцею (1855 р.) Глібов працював вчителем історії та географії в с.Чорний Острів на Поділлі, а потім – у Чернігівській чоловічій гімназії. Свої байки та вірші Глібов друкував у журналі «Основа», що з 1861 р. виходив у Петербурзі. У середині 1861 р. він почав видавати тижневик «Чернігівський листок» (російською й українською мовами), що мав виразний літературний ухил і виходив за своїм значенням за межі місцевого друкованого видання. Значну частину статей для «Чернігівського листка» писав сам Глібов, публікуючи їх під кількома псевдонімами. 
За зв'язки з членом підпільної організації «Земля і воля» І.Андрущенком у 1863 Глібова було позбавлено права вчителювати, встановлено за ним поліцейський нагляд. Під час заслання (1863-1865) письменник проживав у Ніжині, у будинку священика Федора Бордоноса, батька дружини Параски. Брав активну участь у святкуванні 60-річчя Ніжинської Гімназії Вищих наук (1880); відкритті пам’ятника М. Гоголю (1881). Байки Глібова, написані в Ніжині, здобули визнання товаришів і навіть деяких викладачів. Зокрема професор теорії та історії літератури М. Тулов вважав, що «байки Л. Глібова у показі побутового життя українців – цілком самостійна й дуже цінна праця і є великим внеском у літературу». На будинку Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя відкрито меморіальну дошку та оздоблено іменну аудиторію. Одна з вулиць міста носить його ім’я.
Наприкінці 1867 р. Глібову вдалося влаштуватися завідувачем чернігівською земською друкарнею і пробути на цій посаді до кінця життя. Активно займався видавничою справою, друкував книжки для дітей. Помер письменник 10 листопада 1893 р. на 66 році життя. Похований на території Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря.

На абонементі художньої літкратури НДУ можна переглянути книжкову виставку, присвячену 190-річчю від дня народження Л.І. Глібова

"В байках і ліриці живе його душа".

0703 2

Переглядів 3271