(1809-1852)
Ніжин завжди був одним з найпотужніших центрів гоголезнавства в Україні. Дослідження творчого шляху видатного вихованця розпочалося у Ніжинській вищій школі в останній чверті ХІХ ст., завдяки науковим розвідкам першого директора інституту М. О. Лавровського, історика, професора М. Я. Аристова, літературознавця В. В. Данилова, професора І. І. Іванова,історика І. О. Cребницького, літературознавця П. О. Заболоцького та ін.
1881 р. у Ніжині відкрито один з перших пам'ятників письменнику (архітектор П. П. Забіла).
Науковці університету до 200-літнього ювілею класика підготували ряд цінних видань, що ми репрезентуємо на інтернет-сторінці, яка постійно буде оновлюватися.
Гоголевий виш свято береже пам'ять і шанує Великого Ніжинця, знаменитого вихованця, який навічно прославив свою “альма-матер”.
Нещодавно побачили світ перші три томи із зібрання творів Миколи Гоголя у семи томах українською мовою (К., Наукова думка, 2008).
Гоголь, Микола. Зібрання творів [Текст] : у 7 т. : до 200-ліття від дня народження / вступ. слово М. Г. Жулинського ; передм. П. В. Михеда. Т. 1. Вечори на хуторі біля Диканьки / М. В. Гоголь ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – К. : Наукова думка, 2008. – 256 с.
Гоголь, Микола. Зібрання творів [Текст] : у 7 т. : до 200-ліття від дня народження. Т. 2. Миргород / М. В. Гоголь ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – К. : Наукова думка, 2008. – 240 с.
Гоголь, Микола. Зібрання творів [Текст]: у 7 т.: до 200-ліття від дня народження. Т. 3. Драматичні твори / М. В. Гоголь ; НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. – К. : Наукова думка, 2008. – с. 200.
Поява нового україномовного видання до 200-літнього ювілею письменника зобов'язана замовленню Держкомітету телебачення та радіомовлення України за програмою “Українська книга”.
Видання підготовлене Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України і містить кращі переклади українською мовою художніх, літературно-критичних, публіцистичних та духовних творів письменника.
Долучилися до підготовки семитомника науковці Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
До складу редакційної колегії входить, як заступник голови, відомий український гоголезнавець, доктор філологічних наук, завідувач відділу слов'янських літератур Інституту літератури НАН України П. В. Михед — фундатор та керівник Гоголезнавчого центру університету.
Його перу належить ґрунтовна передмова “Микола Гоголь — апостол живих душ”, яка дозволяє читачеві по-новому поглянути на страдницький шлях письменника, зрозуміти його світосприйняття, ідею апостольського служіння співвітчизникам, готовність “словом очищенням вивести Русь на вершину найкращої християнської держави” (М. Жулинський).
До перших трьох томів увійшли україномовні переклади ранніх творів Гоголя: збірки повістей “Вечори на хуторі біля Диканьки”, повісті “Миргород”, комедії “Ревізор” та “Одруження” у перекладах А. Хуторяна, М. Рильського, І. Сенченка, С. Васильченка, П. Панча, Д. Бобиря та ін.
П. В. Михед — упорядник перших трьох томів, співавтор коментарів (до 1-го та 2-го томів разом з Т. В. Михед, доктором філологічних наук, професором кафедри світової літератури та історії культури університету).
До видання подано бібліографічні списки, які розкривають історію та хронологію українських перекладів творів Гоголя, знайомлять читача з іменами перекладачів, серед яких немало знаменитих: О. Пчілка, С. Васильченко, М. Рильський, М. Зеров, О. Вишня та ін.
Видання виконане на високому поліграфічному та художньому рівні, ілюстроване. На фронтиспісі обкладинки та розвороті титульного листа кожного тому вміщено кольорові портрети Гоголя художників Ф. А. Моллера та О. Г. Венеціанова.
Маючи нове україномовне видання творів М. Гоголя, яке буде розповсюджуватися по бібліотеках України, — всі почитателі творчості письменника зможуть долучитися до її життєдайних джерел.
Михед П. В. Микола Гоголь і велика польська еміграція (проблеми вивчення) [Текст] / П. В. Михед // Слов'янські обрії : зб. наук. праць / НАН України, Український комітет славістів, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2008. - Вип. 2 : XIV Міжнародний з'їзд славістів (10.09 — 16.09.2008, Охрид, Республіка Македонія): доповіді. - С. 419 — 442.
У статті висвітлено маловивчене питання гоголезнавства — діалог Миколи Гоголя і представників польської еміграції 30-х років ХІХ ст. у Римі і Парижі. Це спілкування з польськими інтелектуалами: А. Міцкевичем, Б. Залеським, П. Семененком, І. Кайсевичем, Б. Янським полишило помітний слід у творчому і духовному розвитку письменника та відбилось у його творах.
Ніжин підтвердив свій статус могутнього наукового центру вивчення творчої спадщини Гоголя 1995 року, коли було засновано Гоголезнавчий центр як окремий підрозділ університету.
Ідея створення центру гоголезнавства в Ніжині належала відомим українським гоголезнавцям: завідувачу кафедри світової літератури П. В. Михеду та завідувачу кафедри української мови О. Г. Ковальчуку.
Ініціатива професорсько-викладацького складу філологічного університету була підтримана професором Ф. С. Арватом, ректором університету на той час.
З 1996 року центр разом з Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка, НАН України та Таврійським національним університетом ім. В. І. Вернадського готує і видає збірник наукових праць “Гоголезнавчі студії” (відповідальний редактор П. В. Михед), основним завданням якого є окреслення нових підходів і засад у справі вивчення творчості письменника. На сьогодні маємо 17 випусків наукового збірника, що репрезентує нові наукові дослідження українського та зарубіжного гоголезнавства. На його сторінках побачили світ наукові розвідки відомих гоголезнавців Ю. Барабаша (Москва), В. Воропаєва (Москва), Н. Крутікової (Київ), В. Денисова (Санкт-Петербург), В. Казаріна (Сімферополь), П. Михед та О. Ковальчук (Ніжин) та ін. “Студії” мають бібліографічний відділ, де друкується гоголезнавча російськомовна бібліографія та бібліографія праць, виданих в Україні.
Михед П. В. Проблеми українського гоголезнавства: попередні підсумки й найближчі перспективи [Текст] / П. В. Михед // Гоголезнавчі студії : до 200-ліття з дня народження / Гоголезнавчий центр, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, НАН України, Таврійський нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. - Ніжин, 2008. - Вип. 17. - С. 5 - 16. – (Сер. : Гоголезнавчі студії. НДУ імені Миколи Гоголя).
17-й випуск “Гоголезнавчих студій” присвячено 200-літньому ювілею Гоголя. Збірник відкривається статтею П. В. Михеда.
Те ж // Література та культура Полісся / Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Ніжин, 2008. – Вип. 45 : Проблеми вивчення творчості Миколи Гоголя: підсумки та перспективи / відп. ред. і упоряд. Г. В. Самойленко. - С. 3 - 16.
Автор статті пропонує читачеві свої роздуми про українськість Гоголя, простежує еволюцію поглядів сучасної української еліти на цю проблему та її полемічність, здійснює екскурс у дослідження національної своєрідності письменника в російській культурі ХІХ — ХХ ст.
Професор П. В. Михед також обґрунтовує своє бачення концепції підготовки до друку нового україномовного зібрання творів Гоголя, підкреслює його важливість як свідчення зрілості українського гоголезнавства.
Як відомо свої життєві та літературні університети Микола Гоголь пройшов у Ніжинській гімназії вищих наук кн. Безбородька.
Плідно працює, як гоголезнавець, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри світової літератури та історії культури Г. В. Самойленко.
У його науковому доробку фундаментальні дослідження та численні наукові розвідки про Ніжинську вищу школу, як феномен української освіти, що дала Україні та світові видатних діячів науки, літератури та культури.
Нова монографія Г. В. Самойленка “Николай Гоголь и Нежин” підсумовує 30-річну копітку працю з вивчення постаті Миколи Гоголя як найвидатнішого вихованця за всі 200 років існування вишу.
Одним з основних лейтмотивів книги є дослідження впливу ніжинського періоду життя і навчання Гоголя на подальшу творчість.
Автором на глибокій джерельній основі достовірно відтворено особливості міського життя у 20-х роках. ХІХ століття. Незважаючи на певну автономність Гімназії, Гоголь і гімназисти брали активну участь у житті Ніжина, любили відвідувати численні церкви, бувати на ярмарках, спілкуватися з обивателями.
Автор детально характеризує своєрідність і неповторність колориту міста, де органічно сплелися українські традиції з привнесеними зовні жителями інших національностей: греками, вірменами, євреями, поляками.
Г. В. Самойленко відтворює творчу атмосферу Гімназії вищих наук князя Безбородька, яка сприяла розвитку літературних здібностей гімназистів. Ніжину та його обивателям був присвячений перший сатиричний твір Гоголя-гімназиста “Нечто о Нежине, или Дуракам закон не писан”. Він настільки точно відображав прототипів героїв (у творі — це ніжинські греки), що за легендою, вони звернулися до директора Гімназії з проханням назвати ім'я автора. Після цього за наказом І. С. Орлая Гоголь знищив свою першу сатиричну повість.
Ніжинським ремінісценціям на сторінках творів Гоголя автор присвячує окрему главу.
Г. В. Самойленко зупиняється також на проблемі розвитку гоголезнавства, спадщині Гоголя у працях вчених Ніжинської вищої школи від започаткування і до наших часів.
Праця Г. В. Самойленка представлена на конкурс “Краща книга року — 2008” і заслуговує на пильну увагу зацікавленого читача.
Є закономірним те, що в стінах колишньої Гімназії, а зараз універси – теті існує музей Гоголя, заснований 1909 року, у зв'язку з відзначенням 100 - річного ювілею геніального письменника.
Самойленко Г. В. Музей Гоголя в Нежине [Текст] / Г. В. Самойленко. - Нежин, 2008. - 104 с.
У книзі професора Г. В. Самойленка “Музей Гоголя в Нежине” на багатому документальному та фактографічному матеріалі простежено історію створення музею, збору експонатів, формування експозиції та інтер'єру.
Запрошуючи читача в подорож музеєм, автор відтворює атмосферу життя міста, навчання в Гімназії, де формувався, як особистість, майбутній письменник.
Зараз, це один з найкращих музеїв Гоголя в Україні, з безліччю унікальних експонатів, продуманою експозицією, старовинними меблями, художніми і скульптурними портретами письменника, численними рідкісними фотосвітлинами.
Прочитавши книгу, читач ознайомиться з експозиціями, присвяченими ніжинському періоду життя: навчання Миколи Гоголя, його літературними заняттями, захопленням театром, музикою, живописом, дізнається про коло товаришів-гімназистів.
Малюнки Миколи Гоголя
Окрема експозиція присвячена останньому року перебування Гоголя в Гімназії, коли розслідувалася “справа про вільнодумство”.
Серед інших експонатів, тут демонструється картина художника О. Шкурка «Справа про вільнодумство», на якій зображено Гоголя-гімназиста на допиті. Відомо, що він тримався мужньо і не свідчив проти своїх улюблених професорів.
Завершальна експозиція музею зосередить читача на творчому шляху геніального письменника, який здобув світову славу.
Автор підкреслює, що попри всі історичні катаклізми ХХ століття (революція, війни, розрухи, голод) музей повсякчас збагачувався новими експонатами. Г. В. Самойленко добрим словом згадує багатьох колишніх співробітників музею Гоголя, самовіддана праця яких слугувала його розвитку та розбудові.