У 1820 році у Ніжині, на той час значному торговельному та культурному центрі України, було відкрито Гімназію вищих наук князя Безбородька. Як зазначалося в Уставі, метою відкриття цього навчального закладу було прагнення «в Малороссийском крае доставить всем и особенно малоимущим дворянам…удобность при воспитании их детей в благочестивых правилах, приобресть сведения о языках, общих науках, полезных для каждого человека, и напоследок в высших науках, служащих приуготовлением юношества на службу государству».

Навчання в Гімназії тривало дев’ять років, шість з них – гімназійний курс, три роки відводилося вивченню юридичних і філологічних наук. Випускники одержували філософсько-правову освіту, диплом прирівнювався до університетського.

Велика увага приділялася вивченню класичних та сучасних іноземних мов (латинської, грецької, французької, німецької), історії, права, російської словесності.

Знання, одержані випускниками Гімназії, були фундаментальними та різнобічними.

Директор І. С. Орлай, відомий вчений-енциклопедист, педагог, який підтримував передові просвітницькі ідеї Песталоцці, прагнув створити у Гімназії прогресивне, демократичне середовище. Більшість професорів (М. Г. Бєлоусов, К. Ф. Шапалинський, І. Я. Ландражин, Ф. Й. Зінгер, С. М. Андрущенко) були однодумцями щодо педагогічних поглядів, давали гімназистам глибокі знання із своїх предметів, створювали творчу атмосферу, заохочували гімназистів до літературної діяльності, сприяли захопленню театром, музикою, живописом.

1. Гимназия высших наук и Лицей князя Безбородко. – 2-е изд., испр. и доп./ Сост. Н. В. Гербель. – СПб., 1881. – 474 с.

Історичні нариси про етапи розвитку вищого навчального закладу в Ніжині з 1820 до 1875, біографічні нариси засновників, почесних попечителів, директорів, професорів, студентів, а також списки посадових осіб і студентів (1826 – 1876 рр.)

2. Лавровский Н. А. Гимназия высших наук князя Безбородко в Нежине (1820 – 1832). – К., 1879. – 158 с.

3. Лицей князя Безбородько. – СПб.: Тип. имп. Акад. наук, 1859. – 144 с.

Біографічні нариси про фундаторів, почесних попечителів, директорів, професорів та викладачів, колишніх вихованців Гімназії та Ліцею.

4. Петухов Е. В. Гимназия высших наук кн. Безбородко в Нежине. 1820 – 1832. (К 75-летию со дня основания): Исторический очерк. – СПб, 1895. – 61 с.

5. Савва В. И. К истории о вольнодумстве Гимназии высших наук кн. Безбородко. – Харьков, 1908. – 19 с.

Микола Васильович Гоголь (1809 – 1852) навчався у Ніжинській Гімназії вищих наук протягом 1821 – 1828 років. Тут сформувався його світогляд з постійним прагненням до знань, самовдосконалення, пошуку «ключа» до пізнання істинного життя. У стінах Гімназії проявився, зазнав становлення та розвитку його літературний талант. За роки навчання Гоголь випробував майже всі літературні жанри: сатиру, баладу, елегію, поезію, поему. Не все дійшло до нас з того, що він написав у Ніжині. Романтична поема «Ганс Кюхельгартен» (1827) – перша серйозна проба пера майбутнього письменника часів навчання у Гімназії, самовираження Гоголя, його естетична та громадська позиція пори юності. Вона побачила світ у Петербурзі 1829 року, зазнала критики, тому більшу частину тиражу було знищено автором.

Гімназисти брали участь у громадському житті міста, увібрали в себе народну культуру, звичаї, християнську віру, вивчали етнографію, фольклор, історію. Релігійне життя Ніжина було бурхливим, місто славилося своїми храмами.

Деякі з ніжинських вражень, народний побут, колоритні персонажі знайшли відображення у творах письменника української тематики.

6. Сребницкий И. А. Материалы для биографии Н. В. Гоголя из архива Гимназии высших наук. – Б.м.Б.г. – 141 с.

7. Авенариус В. П. Гоголь-гимназист. – СПб., 1896. – 232 с.: портр.

Перша повість з біографічної трилогії «Ученические годы Гоголя».

8. Авенариус В. П. Гоголь-студент. – СПб., 1898. – 334 с.: портр.

Друга повість з біографічної трилогії «Ученические годы Гоголя».

9. Данилов В. В. Нежин // Исторический вестник. – 1909. – № 3. – С. 1166 – 1175.Ніжин гоголівських часів.

10. Заболотский П. А. Вновь найденное самое раннее из нежинских писем Гоголя // Журнал Министерства народного просвещения. – 1911. – № 3. – Отд. 3. – С. 124 – 131.

11. Заболотский П. А. Опыт обзора материалов для биографии Н. В. Гоголя в юношескую пору. – СПб., 1902. – С. 1 – 39.

12. Иванов И. И. Гоголь в юности // Известия Историко-филологического института кн. Безбородко в Нежине. – 1911. – Т. 26. - 1 – 3.

13. Кулиш П. А. Занятия Гоголя в Гимназии //Покровский В. Николай Васильевич Гоголь. Его жизнь и сочинения: Сб. ист.-лит. статей. – 3-е изд. – М., 1910. – С. 18 – 22.

14. Любич-Романович В. И. Гоголь в Нежинском лицее // Исторический вестник. – 1902. – № 2. – С. 548 – 560.

Спогади про роки навчання в Гімназії вищих наук.

15. Мацеевич Л. Гоголь и Кукольник в Нежинской гимназии высших наук // Русский архив. – 1877. – № 10. – С. 191 – 194.

Розповідь однокурсника Гоголя М. Ю. Артинова занотована Л. Мацеєвичем.

 16. Науменко В. Ученическое сочинение Н. В. Гоголя // Киевская старина. – 1894. – № 1. – С. 127 – 128. Текст твору і коментар до нього.

17. Науменко В. Еще об ученическом сочинении Н. В. Гоголя // Там само. – 1894. – № 2. – С. 341 – 342.

18. Николай М. (Кулиш П.) Записки о жизни Николая Васильевича Гоголя, составленные из воспоминаний его друзей и знакомых и из его собственных писем: В 2 т. – СПб., 1856. – Т. 1. – 336 с.

19. Пономарев С. Нежинский журнал Н. В. Гоголя // Киевкая старина. – 1884. – № 5. – С. 143 – 146.

20. Сперанский М. Н. Гимназия высших наук. Нежинский период жизни Н. В. Гоголя. – К., 1902. – 29 с.

21. Текст самого раннего Нежинского письма Гоголя (10 июня 1821) // Сборник Историко-Филологического Общества при институте кн. Безбородко. – 1910 – 1911. – Т. 7. – Отд. 2. – С.1 (1 паг.).

22. Чудаков Г. И. Отношение творчества Гоголя к западноевропейским литературам // Известия Киевского университета. – 1907. – № 7. – С. 1 – 5.

1. «Происхождение мнения о недостаточности образования Гоголя».

2. «Миросозерцание Гоголя ко времени окончания гимназии».

23. Шевляков М. Рассказы о Гоголе и Кукольнике // Исторический вестник. – 1892. – № 12. – С. 694 – 699. Гоголь в Ніжинській гімназії.

24. Шенрок В. И. Материалы для биографии Н. В. Гоголя: В 4 т. – Т. 1. – М. – 1892.

25. Щеголев П. Е. Из школьных лет Н. В. Гоголя. 1821 – 1828 // Исторический вестник. – 1902. – № 2. – С. 509 – 547.

Із стін Гімназії вийшла ціла когорта літераторів, які залишили помітний слід в історії гуманітарних наук. Серед них були поети, прозаїки, етнографи, лінгвісти, перекладачі, історики. Тут навчалися Є. Гребінка, Н. Кукольник, О. Афанасьєв-Чужбинський, П. Лукашевич, В. Любич-Романович, О. Мокрицький та ін.

Бібліотека університету має унікальну колекцію видань творів письменника та літератури про його життя та діяльність. На базі Гоголіани бібліотеки та кафедри світової літератури університету діє Гоголівський науково-методичний центр.