18.05.2015

18 травня – Всесвітній День Музеїв

Музеї книги в бібліотеках – це структурні підрозділи (в деяких країнах – самостійні установи), що діють переважно при національних та провідних регіональних бібліотеках, де існують відділи рідкісної і цінної книги (стародруків та рукописів), на базі фондів яких є можливість розкрити історію друкованої та рукописної книги, особливості її виготовлення, розповсюдження та значення в суспільстві.

Основними функціями музеїв книги є збереження найбільш цінної частини фонду рідкісних та цінних книг та популяризація наукових знань і значення книги й книжкової справи у формуванні суспільної свідомості, у розвитку матеріальної та духовної культури. Розкриваючи загальнокультурну цінність книги, музейна експозиція дає змогу реконструювати історичне середовище певного періоду розвитку суспільства, особливості духовного та матеріального життя певної спільноти чи окремих людей, причетних до книги. Однією з важливих ділянок науково-дослідної роботи музеїв книги в бібліотеках є створення каталогів рідкісної книги, бібліографічних покажчиків, науково-довідкових видань, а також облік книжкових раритетів і цінних книг та сприяння у складанні загальнодержавного реєстру книжкових пам’яток. Значну увагу в музеях книги приділяють розвитку вітчизняного книгодрукування, регіональним особливостям поширення книг та ідей, що пов'язані з певним твором, засобам і матеріалам виготовлення книги тощо.

Ідея збереження та демонстрації рідкісних та цінних книг сягає часів античності. У сучасний період музеї книги все частіше виникають на базі фондів великих бібліотек і книгосховищ, видавництв, бібліофільських товариств, асоціацій та інших інституцій, що пов'язані зі створенням та функціонуванням книги. Нині у світі існує більше 200 музеїв книги, головною метою яких є збереження, дослідження та пропаганда пам'яток писемної культури, розкриття засобами експозиції історії книги та розвитку книжкової справи. Одними з найбільших зарубіжних музеїв книги в бібліотеках є Музей книги та книгодрукування Королівської бібліотеки Альберта І (Брюссель); Музей книги Британської бібліотеки (Лондон); Музей книги при Бібліотеці Хорнбі (Ліверпуль); Музей книги Бібліотеки Землі Саксонії (Дрезден); Музей книги Російської державної бібліотеки (Москва), які нараховують сотні тисяч одиниць зберігання. В Україні  однією з перших бібліотек, що започаткувала музейні форми роботи з книжковими фондами, була Одеська публічна бібліотека (нині – Одеська національна наукова бібліотека імені М. Горького), яка в 1922 р. відкрила постійно діючу виставку з історії книги. В Одесі існує також Музей рідкісної книги Наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, що був відкритий у 1979 р. Фонд цього музею створений на базі рідкісних і цінних видань та рукописів загального фонду зберігання. У Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка (ХДНБ) на основі постійної виставки «Пам'ятки друку і писемності», що демонструвалася в бібліотеці з 1983 р., створено читально-експозиційну залу. Цей виставковий комплекс базується на фонді рідкісних видань та рукописів, який нараховує понад 60 тис. пам’яток рукописної та друкованої книги. У Харкові працює також Музей книги та історії бібліотеки Харківського національного автодорожнього університету. Фонди цього музею почали формуватися зусиллями викладачів, бібліотекарів, меценатів та колекціонерів, які дарували бібліотеці багато рідкісних та цінних видань. 

Багато цікавих і цінних експонатів, що складають національне культурне багатство України, має Музей рідкісної книги при бібліотеці Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, де представлено понад 11 800 експонатів. Гордістю бібліотеки є унікальні книги славетних європейських видавців XVI століття – Альдіїв, Фробенів, Ельзевірів, Етьєнів. Серед палеотипів є видання праць Платона (1513 та 1517 р.), Гомера (1543 та 1544 р.) та ін. Стародруки представлені цінними виданнями класичних творів європейських мислителів XVI–XVIII ст. Нікколо Макіавеллі (1469–1527), Еразма Ротердамського (1469–1536), Френсіса Бекона (1561–1626), Рене Декарта (1596–1650), Томаса Гоббса (1588-1679), Готфріда Ляйбниця (1646–1716), прижиттєвими виданнями праць Жан-Батиста Мольєра (справжнє прізвище – Поклен) (1622–1673), П'єра Бомарше (1732–1799), Вольтера (справжнє ім'я – Марі Франсуа Аруе) (1694–1778), Клода Гельвеція (1715–1771), томами славнозвісної енциклопедії Жана д'Аламбера (1717–1783) та Дені Дідро (1713–1784) (30 тт.) та ін. Широко представлені слов'янські кириличні стародруки, зокрема праці Кирила-Транквіліона Ставровецького (1581–1646), Петра Могили (1596–1647), Лазаря Барановича (1620–1693), Симеона Полоцького (1629–1680) та ін. У музеї постійно діє виставка, присвячена життю та творчості українського філософа, вченого-педагога та релігійного діяча митрополита Стефана Яворського (1658–1722), дитячі роки якого пов'язані з Ніжином. Серед експонатів зазначеного музею є рідкісна книга – 18-тикілограмове розфарбоване від руки «Євангеліє» (1689 р.) – це подарунок Ніжинському Благовіщенському монастирю від міщанина Федора Яворського, рідного брата засновника обителі митрополита Стефана Яворського. Окремий розділ в даному музеї присвячений науковій спадщині видатного українського історика та громадського діяча академіка М. С. Грушевського (1866–1934), де представлені прижиттєві видання класичних праць відомого вченого: «Історія України-Руси» (10 тт.), «Нарис історії Київської землі», «Історія української літератури», «Ілюстрована історія України». Цінними музейними експонатами є книги – дарунки авторів та видавців. Так, музей книги бібліотеки Ніжинського університету є одним з небагатьох власників повного комплекту видання книги «Подорож навколо світу» відомого вітчизняного мореплавця Ю.Ф. Лисянського (1773-1837) (у 1827 р. мандрівник особисто подарував цей комплект бібліотеці Ніжинського ліцею). Художня література та публіцистика представлені раритетними виданнями творів українських класиків Г. Сковороди, І. Котляревського, М. Драгоманова, Г. Квітки-Основ’яненко, І. Нечуя-Левицького, О. Кониського,  Марко Вовчок, Лесі Українки,  Франка, Т. Шевченка, М. Гоголя та ін. Найпопулярнішими серед відвідувачів є краєзнавчі розділи експозиції, де представлена література з історії Ніжина та Чернігівщини. Зокрема, великим попитом у науковців і студентів користуються топографічні та статистичні описи Чернігівщини та її старожитностей О. Шафонського, Д. Самоквасова, архієпископа Філарета (в миру Д. Г. Гумілевського), О. Лазаревського, генеалогічні та геральдичні дослідження Г. Мілорадовича, В. Модзалевського, матеріали з історії Ніжина, місцевого самоврядування та освіти XVII–XIX ст. тощо.

В музеях книги бібліотек систематично виконуються історико-книгознавчі дослідження з розвитку національної (або регіональної) книги, її значення в духовному житті краю, в розвитку просвітництва, особливостей книгодрукування; проводяться певні реставраційні роботи; розробляються музейні принципи експонування книги. В експозиції, як правило, розкривають розвиток всіх елементів книги, матеріальні носії її складових, зміни в засобах друку, еволюцію матеріалів поліграфічної техніки та способів друкування тощо. Особлива увага приділяється початковому періоду вітчизняного книгодрукування. Серед експонатів поряд з цінними рукописами та стародруками представлені перші або прижиттєві видання авторів класичних творів, видань, що стали художнім витвором мистецтва або тих, що мають цікаві провенієнції, дарчі написи автора, автографи та ін. Оскільки жодна музейна книжкова колекція не спроможна розкрити всіх аспектів розвитку книги, виникають спеціалізовані музеї книги, які обмежуються певною тематикою. Для розширення експозиційно-виставкової діяльності доцільним є використання поряд із вітринно-стендовим показом експонатів сучасних інтерактивних форм і методів, зокрема: мультимедійних презентацій, організації ситуацій «занурення» до культурно-історичного середовища різних історичних етапів тощо.

 

5 PLG_PHOCAGALLERY_SIMPLE_IMAGES

День музеїв - 2015

День музеїв - 2015

День музеїв - 2015

День музеїв - 2015

День музеїв - 2015
Переглядів 1954
Betboo